Проєкт ветеранських просторів від фонду з Дніпра ЗМІ пов’язують з оточенням Юрія Голика: деталі
Фонд, який раніше організовував музичні фестивалі, тепер дотичний до будівництва ветеранських просторів.
Благодійний фонд із Дніпра "Пісні, народжені в АТО", який раніше був відомий проведенням музичних фестивалів, опинився в центрі державної програми будівництва ветеранських просторів вартістю мільярди гривень. Саме ця організація замовила типовий проєкт будівлі, який згодом став обов’язковою основою для урядової програми зі спорудження 161 ветеранського простору по всій Україні, йдеться в розслідуванні видання NGL.media.
Керівник фонду Юрій Шуліка пояснив появу організації в масштабному державному проєкті лаконічно: "Подзвонили якісь люди з міністерства і запропонували". Водночас журналісти NGL.media встановили зв’язки фонду з колишніми посадовцями Дніпропетровської ОДА та оточенням неформального куратора "Великого будівництва" Юрія Голика.
Зазначається, що ветеранські простори почали з’являтися в Україні ще після 2014 року. Тоді громади створювали їх власним коштом у вже наявних приміщеннях.
У серпні 2024 року держава вирішила централізувати цей напрямок. Президент підписав указ про підтримку ветеранів, у якому окремо передбачалося врегулювання питання ветеранських просторів. Уже у 2025 році Міністерство у справах ветеранів запустило програму будівництва нових центрів за єдиним типовим проєктом.
Йдеться про одноповерхові комплекси площею близько 1500 квадратних метрів. Вони мають складатися зі спортивного блоку та окремої частини з кабінетами для консультацій, психологічної допомоги, конференц-залами і кафе.
Держава покриває до 60% вартості будівництва, решту повинні фінансувати місцеві громади. При цьому кошти можна спрямовувати лише на нове будівництво за затвердженим типовим проєктом. На ремонт чи облаштування вже наявних ветеранських просторів фінансування не передбачене.
Ще до офіційного старту програми перший заступник міністра у справах ветеранів Віктор Байдачний відвідував регіони та проводив переговори з громадами. У липні 2025 року уряд виділив 446 млн грн на перші сім об’єктів у Кривому Розі, Луцьку, Житомирі, Бучі, Ужгороді, Кременчуці та Івано-Франківську.
Усі вони мали бути введені в експлуатацію до 1 грудня 2025 року. Однак жоден об’єкт не був завершений у визначені терміни і досі не відкрився.
Попри це вже у лютому 2026 року уряд затвердив наступний етап програми — ще 1,1 млрд грн для 15 громад.
Документи учасників програми свідчать, що підготовка стартувала задовго до офіційного оголошення.
Наприклад, земельну ділянку під ветеранський простір у Луцьку виділили 28 травня 2025 року — за три тижні до ухвалення урядової постанови про запуск програми.
Адаптовані проєкти проходили експертизу у двох компаніях — ТОВ "УК Експертиза" та ТОВ "Нова-Експерт". На перевірку кожного об’єкта витрачали менш ніж місяць.
Поспіх спостерігався і під час тендерів. У всіх семи громадах на торги виходив лише один учасник, який у підсумку й отримував контракт.
У Кривому Розі від підрядників вимагали підтвердити річний дохід на рівні понад 130 млн грн та пройти особистий огляд об’єкта із підписом замовника. В Ужгороді до цих вимог додали ще й необов’язкові сертифікати якості.
При цьому переможцями ставали компанії з мінімальним досвідом або взагалі нещодавно створені структури.
Так, підрядник у Кременчуці мав виконаних робіт лише на 2 млн грн, але отримав контракт на 132 млн грн. З тендерної документації випливає, що всі 42 працівники компанії були прийняті на роботу лише за кілька місяців до тендеру із зарплатами 8–9 тисяч гривень, тоді як середня зарплата будівельника в Україні становила близько 40 тисяч гривень.
Консорціум, який отримав підряд на будівництво ветеранського простору в Бучі, зареєстрували лише за кілька місяців до тендеру, а його штат налічував шістьох працівників.
Завищені кошториси та нереальні строки
Після початку будівництва журналісти та аналітики виявили ймовірні переплати у кошторисах.
У Кременчуці можливе завищення вартості матеріалів оцінювали приблизно у 2 млн грн, у Кривому Розі — у 2,6 млн грн, а в Ужгороді — більш ніж у 7 млн грн.
Окремі позиції були прописані настільки нечітко, що порівняти їх із ринковими цінами фактично неможливо.
Не менш проблемними виявилися й терміни будівництва. У Луцьку спочатку планували завершити весь об’єкт за чотири місяці. Однак договір із підрядником підписали лише 15 жовтня, а завершення робіт було заплановане на 20 листопада.
Ще більш показовою стала ситуація у Кременчуці, де контракт уклали 10 листопада із дедлайном уже 20 листопада — фактично десять днів на спорудження будівлі площею майже 1500 квадратних метрів.
Керівник управління капітального будівництва Луцької міськради Василь Ліщук публічно визнав, що нереалістичні строки були пов’язані з тиском із Києва.
За його словами, навіть оздоблення приміщень затримується через необхідність погоджувати кольори та інші елементи з міністерством.
Наразі у Луцьку очікують відкриття ветеранського простору не раніше червня, однак досі невідомо, хто саме буде його утримувати після завершення будівництва.
Чому проєкт замовив фонд, який не має стосунку до будівництва
Типовий проєкт ветеранського простору, який став обов’язковим для всієї державної програми, з’явився в реєстрі будівельної діяльності ще 24 квітня 2025 року — за 55 днів до урядового рішення про запуск програми.
Його замовником виступив благодійний фонд "Пісні, народжені в АТО", а розробником став архітектор із Закарпаття Юрій Ерделі.
Згодом усі майнові права на проєкт передали Міністерству у справах ветеранів.
Сам фонд до цього був відомий проведенням музичних фестивалів, а після початку повномасштабної війни займався допомогою військовим, переселенцям і лікарням. До проєктування чи будівництва організація офіційно стосунку не мала.
Керівник фонду Юрій Шуліка не зміг пояснити, хто саме звернувся до організації із пропозицією замовити проєкт, хто обирав архітектора та чому саме фонд став посередником між автором проєкту і міністерством.
Архітектор Юрій Ерделі підтвердив, що працював на замовлення фонду і створив проєкт за символічну плату в одну гривню. За його словами, працювати довелося в максимально стислі терміни.
Сліди ведуть до команди Резніченка і Голика
Засновником фонду є Володимир Юрченко — колишній заступник голови Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченка.
Дружина нинішнього керівника фонду Наталія Шуліка також працювала в структурах Дніпропетровської ОДА та координувала фестиваль "Пісні, народжені в АТО".
Особливу увагу журналісти звернули на зв’язки фонду з першим заступником міністра у справах ветеранів Віктором Байдачним. До призначення у міністерство він працював в управлінні ветеранської політики Дніпропетровської ОДА під керівництвом Наталії Шуліки. Крім того, Байдачний та Шуліка є співзасновниками громадської організації "Дніпропетровська обласна спілка воїнів АТО".
На спільних фотографіях так званої "команди Резніченка" поруч із ними фігурує і Юрій Голик — колишній радник голови Дніпропетровської ОДА, якого часто називають неформальним куратором програми "Велике будівництво".
Сам Голик раніше публічно називав фестиваль "Пісні, народжені в АТО" "нашим". Після початку повномасштабної війни він також виїжджав за кордон як водій-волонтер саме від цього фонду.
Ім’я Голика неодноразово згадувалося у розслідуваннях щодо освоєння бюджетних коштів під час реалізації "Великого будівництва". Він також є фігурантом справи НАБУ щодо можливих зловживань під час дорожніх підрядів у Дніпропетровській області.
Журналісти звертають увагу, що його ім’я фігурує ще в одному масштабному будівельному проєкті Міністерства ветеранів — Національному військовому меморіальному кладовищі, де переможцем тендеру став концерн, який, за даними Bihus.Info, пов’язаний із Голиком.
Будь-яку причетність до програми будівництва ветеранських просторів Юрій Голик заперечив.
Мав би — такі простори на п’ятий рік повномасштабної війни були б уже давно збудовані по всій країні та були б зразком для наслідування, а не перебували б на стадії проєктування й обговорення. Причому збудовані були б за небюджетні кошти, — заявив він журналістам.
Появу свого імені поруч із вже другим великим будівельним проєктом Міністерства у справах ветеранів назвав "чиїмись фантазіями та домислами".
Читайте також: