Археологи показали, як виглядало житло офіцера Новобогородицької фортеці XVIII століття
У Дніпрі показали, як виглядало житло офіцера в Новобогородицькій фортеці у XVIII ст.
Музей історії Дніпра опублікував світлини житла у Новобогородицькій фортеці, яке належить до періоду після поновлення укріплення у 1730-х роках. За комплексом археологічних знахідок дослідники припускають, що тут мешкав офіцер.
На офіцерське походження власника вказують фрагменти срібного та золотого шитва від парадного військового одягу, знайдені в землянці. Серед інших знахідок - скляна вставка особистої печатки із трьома геральдичними ліліями під графською короною.
Наприкінці XVII ст. житла військових у Новобогородицькій фортеці переважно будували з дерева. Деревину потрібно було заготовляти й доставляти до фортеці, що було непростим завданням. У 1730-х рр. укріплення поновлюють, але підхід до житлового будівництва змінюється.
Деревину використовують ощадливіше, а військові житла влаштовують як землянки та напівземлянки. Заглиблення в ґрунт давало змогу зменшити потребу в будівельному матеріалі та водночас забезпечувало природну теплоізоляцію.
Під час розкопок 2008 р. археологи зафіксували заглиблену частину житла та залишки зруйнованої печі. Житло являло собою землянку з імовірною наземною надбудовою. Зважаючи на специфіку конструкції стін, найбільш вірогідним вважаємо їхній каркасно-стовповий (турлучний) характер.
Що можна «прочитати» за знайденими речами
Археологічні знахідки дозволяють навіть приблизно відтворити функціональний поділ однокамерного житла.
Просторова структура житла чітко зонована. У північно-північно-східному куті дослідники виділяють «червоний кут» із можливим іконостасом та столом, де виявлено столові прибори й аптекарські терези. Про наявність тут скрині для зберігання дорогоцінного одягу свідчать знайдені елементи золотого й срібного шитва від офіцерських мундирів.
Південно-південно-західна зона, імовірно, відводилася під мисник або шафу (тут знайдено фрагменти скляного посуду, монети й особисту печатку), тоді як південно-південно-східна інтерпретується як спальне місце через цілковиту відсутність побутових речей та сміття.
Знайдений монетний матеріал охоплює період від 1735 до 1762 років (зокрема 1738, 1747–1750, 1758 та 1761 рр.), що дозволяє чітко окреслити хронологію функціонування споруди.
Окремо археологи дослідили піч. За її залишками та знайденими кахлями вдалося відтворити конструкцію. Піч мала глинобитну лежанку, яка слугувала місцем для сну, а облицювання складалося з коробчастих керамічних кахлів. Загалом знайшли 90 фрагментів та 5 цілих кахлів із рельєфним рослинно-геометричним орнаментом без поливи.
Завдяки 3D-реконструкції археологи змогли відтворити вигляд споруди та показати, як могло виглядати житло у XVIII столітті.
Читайте також: