За будівництво водогону у Кривому Розі могли переплатити 3 млрд грн: роботи виконала фірма, яку ЗМІ пов'язують з Юрієм Голиком
За будівництво могли переплатити 3 млрд гривень.
Будівництво водогону в Кривому Розі виявилося дорожчим на 3 млрд гривень. Принаймні до такого висновку дійшло видання "РБК-Україна", яке проаналізувало кошторис підряду.
Як зазначає видання, будівництвом водогону для Кривого Рогу, який почали зводити після підриву Каховської ГЕС в 2023 році, займалась фірма "Автомагістраль-Південь". Компанія відома тим, що отримує масштабні державні підряди.
Однак, за даними ЗМІ, підприємство має неоднозначне минуле. Зокрема, "Автомагістраль-Південь" фігурує у кримінальному провадженні про відмивання коштів з проекту через конвертаційні центри та фіктивні агрокомпанії, що нібито експортували продукцію до Румунії — у такий спосіб легалізували щонайменше 187 млн грн.
Окрім цього, компанію одеського бізнесмена Олександра Бойка повʼязують із колишнім публічним куратором "Великого будівництва", ексрадником голови Дніпропетровської ОДА Юрієм Голиком, який є фігурантом справи про розголошення даних досудового розслідування НАБУ.
Будівництво водогону в Кривому Розі — де виявили переплату
Після підриву Каховської ГЕС мільйони жителів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей залишилися без питної води, тому за декілька тижнів після трагедії уряд ухвалив рішення про необхідність будівництва мережі нових водогонів, які б забезпечили водою мешканців цих регіонів.
Зокрема, нову гілку водогону "р. Інгулець – Південне водосховище" запланували звести для водопостачання мешканців Кривого Рогу і довколишніх районів.
За 26 км водогону Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Дніпропетровській області заплатила близько 7,7 млрд грн. без конкурсу.
Як стверджують ЗМІ, за проєктом, який розробила та втілювала в життя "Автомагістраль-Південь", від річки Інгулець до Південного водосховища мали прокласти новий магістральний водогін із трьома насосними станціями.
Хоча з гідравліки, тиску, рельєфу та логіки — вистачало двох.
Технічні експерти з державного інституту встановили, що НС-1 та НС-2 повністю покривають потребу у підйомі води, відповідно до розрахункової продуктивності 4200 м³/год. Таку інформацію було оприлюднено у офіційному висновку профільного науково-дослідного інституту, який є у розпорядженні редакції.
Утім, на будівництво третьої насосної станції з комплексом допоміжних споруд таки виділили 258 345 726,80 гривень. Сюди входять такі витрати, як:
- Плитка, декоративні плінтуси, склопакети — 3,1 млн грн.
- Оздоблення стелі — 1,5 млн грн.
- Вентиляція і кондиціонування — понад 5 млн грн.
- Відеоспостереження — 600 тис. грн.
- Системи пожежогасіння, блискавкозахисту — понад 3 млн грн.
- Зовнішнє оздоблення фасаду — 5,1 млн грн.
1,8 млрд гривень на трубах: чотири замість двох
Одне з ключових технічних рішень, яке суттєво вплинуло на здорожчання масштабного проєкту водопроводу, стало використання одразу чотирьох трубопроводів різного діаметра і матеріалів.
Це поліетиленові та склопластикові труби, які довелося шукати по всій Європі. Залучили вісім постачальників, щоб забезпечити необхідні обсяги. Під прокладання труб риємо траншеї шириною 13 метрів і глибиною 2,5 метра. Щоб збудувати водозабір, навіть тимчасово змінили русло Інгульця. Загальний обсяг земляних робіт — колосальні 2,4 млн м³. Усе це — аби якомога швидше дати воду в місто, — повідомили на сайті підрядника.
Утім, такий підхід технічно сумнівний і економічно невиправданий. Різні типи труб — це не лише ускладнення монтажу, а й ризик розбалансування системи. Чотири окремі лінії — це додаткові гілки, стики, фланці, арматура, зварювання, технічний нагляд. У проєктній документації відсутні як гідравлічне обґрунтування подібної конфігурації.
Наслідками цього технічного рішення стало вдвічі більше траншей, розробки ґрунтів, засипки, в 2–2,5 раза більше арматури (засувки JAFAR - понад 150 шт.) та штучне збільшення обсягів монтажу, матеріалів, експертиз. Завищення вартості матеріалів (лише труби, арматура та насосне обладнання): 371 817 834,70 грн.
У техніко-економічному обґрунтуванні інституту розглядався альтернативний варіант: 2 труби Ø1300 мм, використання меліоративного каналу без реконструкції, відмова від будівництва НС-3. Цей варіант коштував у 1,94 раза менше, потребував на обслуговування у 2,33 раза менше річних капіталовкладень, передбачав будівництво на 6 місяців швидше.
Видання вважає, що в проєкті не обґрунтували потребу та ефективність застосування 4-х труб різного діаметра замість 2-х або 3-х однакових, що є основою гідравлічного розрахунку водогону.
Згідно з попередніми висновками технічної частини, які стосуються визначення кількості та діаметрів трубопроводів проведений аналіз вартості згідно договірної ціни показує, що орієнтовна сума завищення вартості складає 1 817 702 988 грн.
До цього додаємо відсутність необхідності реконструкції меліоративного каналу згідно проведеного аналізу вартості згідно договірної ціни – орієнтовна сума завищення вартості 346 728 878,52 грн.
Пісок на 372 млн грн дорожче
Переплатили, ймовірно, також на піску, шлаку та інших матеріалах. Як зазначає видання, згідно з державними нормами максимальна дальність транспортування місцевих матеріалів для інвесторської документації рахують на відстань до 80 км: все що більше вважається економічно недоцільним.
"Автомагістраль Південь" возило пісок за 264 км, перевищуючи максимальну норму на 184 км. Орієнтовна сума завищення вартості — 373 248 676,00 грн.
Також у проєкті завищена дальність транспортування шлаку на 80 км, що надалі збільшує вартість проєкту в цілому на 94 305 423,44 грн. Крім того, у проєкті завищено вартість матеріальних ресурсів під час виконання робіт, а саме трубна продукція (GRP з склопластику, труби поліетиленові), запірно-регулююча арматура "JAFAR" та насосне обладнання. Орієнтовна сума завищення вартості 371 817 834,70 грн.
Фірма має неоднозначне минуле
Видання зазначає, що повз ЗМІ непоміченим пройшло кримінальне провадження щодо відмивання коштів на проєкт "Інгулець – Південне водосховище", в якому фігурує "Автомагістраль-Південь".
Згідно з даними Єдиного реєстру судових рішень, Головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні No12024000000000774 від 19.04.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання владою чи службовим становищем групою осіб) за фактами ймовірного відмивання коштів на проєкті будівництва криворізького водогону.
У матеріалах справи всі компанії зашифровані, проте з контексту зрозуміло, що йдеться саме про "Автомагістраль-Південь".
Як зазначає "РБК-Україна", у реченні "ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2" 19.07.2023 уклали із "ІНФОРМАЦІЯ_3" договір щодо будівництва ділянки магістрального водогону р. Інгулець - Південне водосховище для забезпечення водою м. Кривий Ріг у зв’язку з необхідністю ліквідації негативних наслідків, пов’язаних із знищенням "ІНФОРМАЦІЯ_4", загальна сума 5.3 млрд грн" — очевидно, що йдеться про контракт саме з одеською фірмою, наближеною до Голика.
Також з контексту стає зрозуміло, що у матеріалах ідеться про купівлю труб за завищеними цінами у ТОВ "Шляховик-97", яке надалі закуповувало труби у заводів-виробників. Це робилось, на думку слідчих, з метою штучного завищення ціни поставленої продукції.
Окрім цього, слідчі вважають, що співробітники "Автомагістраль-Південь":
..вносили недостовірні відомості до актів виконаних робіт та здійснювали завищення цін на товарно-матеріальні цінності, а надлишково отримані бюджетні кошти за фактично не виконанні будівельні та інші види робіт були спрямовані на афілійовану структуру у вигляді сплати за наданні послуги та оренду нерухомого та рухомого майна".
Податкових накладних на такі операції було зареєстровано на 2,6 млрд грн.
В подальшому, службові особи (цієї компанії) користуючись послугами т. зв. конвертаційних центрів з метою легалізації бюджетних коштів, отриманих від ТОВ "Автомагістраль-Південь", здійснили закупівлю сільськогосподарської продукції у групи компаній, які мають ознаки фіктивності та відносяться до так званої транзитної групи, — йдеться в матеріалах провадження.
За водогін могли переплатити 3 млрд гривень
Експертні висновки, які отримало видання "РБК- Україна" можуть свідчити про те, що за водогін могли переплатити 3 млрд гривень.
І справа не тільки у завищенні цін на матеріали, а й економічно та технічно "роздутому" кошторисі і проєкті обʼєкта. Передусім, ідеться про розпіарені 4 гілки водогону.
Таким чином, сукупно в проєкті вартістю 7,7 млрд грн необґрунтована переплата складає понад 3 млрд грн або понад 39%.
Фірма отримує мільярди з бюджету
ТОВ "Автомагістраль-Південь" один із найвпливовіших підрядників на ринку державного будівництва та продовжує зміцнювати свої позиції у сфері критичної інфраструктури.
Компанію ЗМІ давно пов’язують із Юрієм Голиком — колишнім радником голови "Укравтодору" та координатором президентської програми "Велике будівництво".
За даними видання, саме Голик активно просував цього підрядника, представляючи його як "технічно надійного". Якщо раніше мова йшла переважно про дороги, то з 2023 року компанія почала реалізовувати і проєкти з будівництва об’єктів критичної інфраструктури — зокрема, скандально відомий водогін у Дніпропетровській області.
Голик неодноразово позитивно висловлювався щодо проєктів "Автомагістралі-Південь" у публічному просторі, а також на закритих зустрічах із представниками Мінінфраструктури просував тезу про «безальтернативність» конфігурації НС-3 — гілки, яку низка експертів вважає зайвою.
Замовником будівництва виступає Служба відновлення та розвитку інфраструктури Дніпропетровської області, а генеральним проєктувальником — ТОВ "НВО “Трансінжиніринг”". Усі рішення, згідно з офіційною версією, були затверджені та пройшли державну експертизу. Проте, як з’ясувалося, навіть за наявності технічних висновків, що заперечували доцільність гілки НС-3 і застосування різнотипних труб, документацію все ж таки підписали.
У публікаціях чиновників наголошувалося, що прозорість кошторису нібито підтвердила незалежна експертиза за участю USAID. Але фактичний текст аудиту на сайті програми "Економічна підтримка України" відсутній. Є лише загальна згадка про проведення техніко-економічного аналізу компанією "СДМ Інжиніринг Україна" — підрядником, а не незалежною стороною.
На авторитетний аудит USAID також посилається Рахункова палата у своєму звіті щодо об’єктів, збудованих у межах ліквідації наслідків підриву Каховської ГЕС. Водночас у цьому ж документі зафіксоване порушення, безпосередньо пов’язане з будівництвом водогону: "Автомагістраль-Південь" закупила труби діаметром 1000 мм на суму понад 112 млн грн за завищеними цінами, що призвело до переплат.
Утім, як зазначає видання, попри знайдені недоліки, усе зроблено "за процедурою", тому навряд справа про ймовірну переплату отримає продовження.
Читайте також: