Днепр Инфо

Що робив Тарас Шевченко у Дніпрі: був вражений Ненаситцем і відвідав могилу Глоби

#image_title

#image_title

1843 року Тарас Шевченко вирушив у подорож Україною. Згідно з його листами до друзів та даних біографів, тоді він побував на Хортиці та на дніпровських порогах, а також у районі Чортомлинської Січі, що у Нікопольському районі. Історики стверджують, що поет був у Дніпрі. Приїхав він на територію області із нинішньої Полтавської області.

До Дніпра Шевченко приїхав восени, в’їхав з боку Верхньодніпровська та через Карнаухівку. Але на цьому всі дані про візит Тараса Григоровича до нашого міста практично закінчуються. Про своє перебування в Катеринославі Шевченко не залишив жодного рядка, немає й народних легенд-переказів. Невідомо, чим він тут займався і де мешкав. Частина дослідників припускає, що поет гостював у свого друга – художника Гродницького, який викладав у місцевій гімназії. Історики припускають, що Тарас Шевченко міг відвідати цю гімназію. Знаходилась вона на перетині нинішніх вулиць Володимира Великого та Воскресенської. Але будинку, де вона була розташована вже не існує.

1843 року в місті повним ходом йшло будівництво кам’яного Успенського собору. Він знаходився поряд із дерев’яною церквою, яка була перевезена з козацького міста Сокілки. Цілком можливо, що Кобзар міг побувати і в цьому храмі, оскільки поет цікавився козацькою культурою. Історики також припускають, що відвідав Шевченка та могилу козака Лазаря Глоби, де на той час стояв пам’ятник запорожцю-засновнику Казенного саду.

Також дослідники припускають, що з’їздивши на Хортицю поет по дорозі назад знову заїхав у Катеринослав. Цього разу він міг пересуватися через Старі Кайдаки, щоб на власні очі побачити руїни фортеці, а також поріг Ненаситець, ще відомий як поріг Ревучий, оскільки «рев» його води був чутний на кілька кілометрів.

Деякі дослідники біографії поета також припускають, що, побачивши Ненаситець, Шевченко захотів був похований над ним. Але це лише припущення і точного підтвердження цього немає. Поріг Ненаситець знаходився навпроти села Микільське-на-Дніпрі, мав перепад 6 метрів і падав 12 лавами. Єдиний із усіх він не замерзав у зимовий час, але був затоплений у 1932 році після будівництва ДніпроГЕСу.

Читайте також:

Українська Русский