Б'юті-спеціалісти, тарологи та блогери-ФОП: мовна омбудсменка нагадала про обов'язкову українську в мережі
Мовна омбудсменка нагадала про обов'язковість використання державної мови в публічних сферах.
Питання мови в українському сегменті інтернету залишається однією з найгарячіших тем 2026 року. Лише за перші місяці понад чверть усіх скарг до Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови стосувалися саме онлайн-контенту. Мовна омбудсменка Івановська наголошує: вимога щодо використання української мови поширюється не лише на великі онлайн-магазини, а й на всіх ФОПів, які пропонують послуги в мережі – від маркетологів і психологів до тарологів та б’юті-майстрів. Які саме правила діють для соцмереж, чим загрожує відсутність української версії сайту та що варто знати підприємцям, щоб уникнути штрафів – розповіли в представництві омбудсмена.
Станом на 10 березня 2026 року до установи надійшло 130 звернень, що становить 28% від усіх скарг цього року. Найчастіше вони стосуються:
- відсутності україномовної версії сайтів;
- некоректної роботи української версії;
- ведення сторінок у соцмережах російською мовою;
- автоматичного завантаження російськомовного контенту замість українського.
Скарги здебільшого стосуються інтернет-представництв бізнесу – сайтів, сторінок у соціальних мережах, а також каналів у YouTube, Telegram, Viber та мобільних застосунків.
Що передбачає закон
Відповідно до Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», мовою обслуговування споживачів в Україні є українська.
Підприємства, установи, організації та фізичні особи-підприємці повинні надавати інформацію про товари та послуги державною мовою, у тому числі через інтернет-магазини та онлайн-каталоги. Інші мовні версії можуть існувати, але вони не можуть бути повнішими за українську.
Крім того:
- українська версія сайту має відкриватися за замовчуванням для користувачів з України;
- мобільні застосунки повинні мати україномовний інтерфейс;
- ці правила стосуються і іноземних компаній, які продають товари чи послуги в Україні.
Кого стосуються вимоги
Норми закону поширюються на всіх суб’єктів господарювання, які продають товари чи послуги онлайн. Це стосується також фахівців, які ведуть бізнес через соцмережі – зокрема блогерів, психологів, маркетологів, стилістів, фотографів, дизайнерів, астрологів, тарологів та майстрів б’юті-сфери, якщо вони зареєстровані як ФОП.
У таких випадках інформація про послуги та комунікація зі споживачами також повинні здійснюватися державною мовою.
Крім мовних вимог, підприємці повинні розміщувати на сайтах достовірну інформацію про себе – назву, контактні дані та місцезнаходження. Відсутність таких даних може свідчити про порушення законодавства і підвищує ризики для споживачів.
Читайте також: