Іван Езау був мером Дніпра майже 120 років тому. Тоді місто переживало свій розквіт і розвивалося швидкими темпами – будувалися заводи, з’являлися нові робочі місця, Дніпро ріс, населення збільшувалося.
Іван Езау народився у Запорізькій області, але навчався у Катеринославській чоловічій класичній гімназії, пізніше здобув спеціальність інженера-механіка та деякий час працював на суднобудівній верфі у Криму. У 1890 році повернувся до Дніпра та відкрив ливарний та механічний завод під назвою «І.Я Езау і Ко», що спеціалізується на виробництві сільськогосподарських машин. 1905 року став міським головою Дніпра і керував містом до 1909 року. Аби врятувати економічну ситуацію в місті Іван Езау запровадив практику міських облігаційних позик та застави казенного майна, а також взяв кредит на розвиток населеного пункту.
Кошти міський голова вклав у новий водогін, у Дніпрі з’явилася каналізація, почав курсувати перший комунальний транспорт – трамвай, прибутки від проїзду йшли місту, а не підприємцям. Було відкрито кілька нових трамвайних ліній. На гроші з бюджету було збудовано дві жіночі гімназії, реальне училище.
Після того, як він залишив посаду мера Іван Езау, став членом Педагогічної ради Реального училища та жіночої гімназії, а також у 1910 році допоміг організувати обласну сільськогосподарську промислову виставку, що проходила в нинішньому парку Глоби.
Незважаючи на те, що у Дніпрі на виборах міського голови місцеві жителі віддали перевагу іншому кандидату, Івана Езау запрошували брати участь у виборах мера в інших містах – Харкові, Баку та Ялті.
Іван Езау займався не лише громадською діяльністю, а й продовжував працювати як інженер, брав участь у розробці будівництва залізниці в Криму, разом з іншим інженером – Юргевичем виконав проект шлюзування Дніпровських порогів, а в 1914 році розробив проект схеми проїздів у районі одного з мостів міста. Під час Першої світової війни Езау розробив маршрути для доставки поранених із Кавказького та Румунського фронтів у тилові шпиталі.
У 1918 році знову був обраний на посаду міського голови Дніпра та доклав усіх зусиль, щоб у Дніпрі запрацював нинішній Дніпровський національний університет, але не пропрацював повний термін та емігрував спочатку до Німеччини, а потім до США.
Вулиця Булигіна була перейменована в Езау не так. Саме на ній знаходився його завод, який після революції був відомий городянам як комбайновий завод. Підприємство, засноване Езау, пережило кризу 1990-х років і було закрито тільки в 2011 році.
Читайте також:
Автор:
Ще один собор на Дніпропетровщині став пам'яткою національного значення.
Найкоротшою вулицею у Дніпрі є вулиця Різнична. Сьогодні в її…
У Дніпрі кур'єр гнався за викрадачем велосипеда.
Учора, 27 березня, на спецлінію "102" повідомили про стрілянину у…