Загадкова історія вулиці Мусліма Магомаєва у Дніпрі: зниклий ювелір та коштовності у кам'яному сараї (ФОТО)

Старовинні вулиці Дніпра зберігають не лише «офіційну» історію міста, а й місцеві легенди, перевірити правдивість яких вже неможливо, але вони тісно переплетені з архітектурою міста, яка зберіглась і до цього часу.

26.07.2023

Яна Юхименко

Журналісти dnepr.info вирішили дізнатися історію вулиці Мусліма Магомаєва у Дніпрі. Перші будинки з'явилися тут із дня заснування міста.

Однією з найстаріших вулиць Дніпра є вулиця Мусліма Магомаєва. Початкова її назва – Палацова. Вона отримала таке «ім'я» на честь свого місця розташування – неподалік Потьомнкінського палацу. Тут у 1790-х роках було збудовано дерев'яні будинки губернатора, віце-губернатора та головного міського архієрея.

За весь час свого існування вулиця кілька разів змінювала назву. 1923 року її назвали на честь Троцького, але вже 1929 року перейменували на Морську, а 1956-го вона стала «вулицею 8 березня». Востаннє вулиця змінила «ім'я» у 2019 році.

На вулиці є історичні та більш сучасніші будівлі. Так, тут є старовинний особняк Катеринославського ювеліра на прізвище Ульман, що був побудований орієнтовно в 1850-х роках.

Будівля невелика, зведена зі старовинної цегли. Сьогодні вона не в кращому стані. Згідно з місцевою легендою, ювелір жив і працював у цьому будинку і одного разу до нього прийшов клієнт із проханням виконати незвичайне замовлення. Клієнт хотів, щоб ювелір прикрасив камінням обкладинку книги. Камені замовник мав при собі – зовні вони були схожі на гранат, але практично не пропускали світло. На роботу було відведено 9 днів. Ювелір довго милувався камінням і зрештою вирішив один камінь підмінити і подарувати його своїй коханій, а обкладинку книги інкрустувати звичайним гранатом, вважаючи, що замовник нічого не помітить. Чудеса розпочалися ще під час роботи Ульмана над книгою. Після першого дня йому пробачили великий картковий борг, після того, як було вставлено другий камінь – ювелір отримав ще одне велике замовлення, після роботи з третім каменем ювелір знайшов на вулиці гроші. Словом, щодня з ювеліром стали траплятись приємні несподіванки. Але після 9 дня, коли замовник забрав книгу сам Ульман кудись зник і будинок кілька десятків років був порожній. У 1920-х роках кілька старовинних будинків, у тому числі й будинок Ульмана, перетворилися на комуналки. Подейкують, що, коли до будівлі увійшли нові мешканці, вони виявили в будинку старі інструменти ювеліра і його напівзотлілий одяг, а ночами в будинку чулося ледь помітне шарудіння.

Ще один незвичайний будинок знаходиться в кінці вулиці Мусліма Магомаєва у Дніпрі. Він практично єдиний з усіх старовинних будинків на цій вулиці добре зберігся. Невеликий особняк на три поверхи заввишки було зведено понад 100 років тому. Тоді це була не Палацова вулиця, а частина Архієрейської площі, що примикала до Палацової. 1910 року землю тут купив статський радник Микола Папчинський і будував будинок як місце свого проживання, потім вирішив зробити з нього прибутковий, а зрештою здав будинок Учительському інституту.

Останньому було дозволено навіть перепланувати будинок, а от за садом Микола Папчинський вважав за краще доглядати самостійно. Інструменти все зберігав у кам'яному сараї у дворі. Подейкували, що Папчинський мав свого роду амулет – жук-скарабей залитий смолою з гробниці єгипетського фараона. Згідно з наданням, жук приносив удачу власнику і побоюючись злодіїв, Папчинський зберігав жука в сараї, використовуючи будову як сейф. За іншою версією, у сараї статський радник зберігав коштовності та гроші. Догляд за садом був лише приводом, що пояснює стороннім чому Папчинський так довго длубається в сараї або часто туди навідується. 1917 року радник емігрував, а його володіння ретельно обшукали всі, хто вірив у міські легенди. Але нічого не знайшли.