Як виглядала Богородицька фортеця у Дніпрі: історики відтворили систему валів, мостів і веж
Як була влаштована Богородицька фортеця у Дніпрі.
У музеї історії Дніпра показали, як виглядала Богородицька фортеця, земляні вали, вежі й мости XVII століття.
Розповідається, що дно рову було вкрите палями. Внизу під мостами, за письмовими описами, дно рову було вимощене камінням аби ці палі не роз'їжджалися. Зазначається, що система мостів, імовірно, не була однаковою по всьому периметру.
На ділянці зовнішнього валу з боку річки Кримки рів був вужчим. Тому тут довжини рухомої конструкції могло бути достатньо, щоб перекидний міст повністю перекривав рів без додаткової стаціонарної частини.
Головний шлях пролягав через одну з основних в’їзних брам і далі проходив територією укріплення. На плані 1736 року зафіксовано одну з таких доріг, а її напрямок відповідає сучасному рельєфу місцевості. Дослідники й сьогодні можуть простежити сліди давнього шляху - нині на його місці проходить доріжка, яка не має прямої траєкторії, а повторює конфігурацію колишніх оборонних споруд.
Історики відмічають, що ще один важливий елемент реконструкції - спосіб укріплення валів.
За письмовими описами, для спорудження фортеці використовували так звані «ланки» - дерев'яні кліті, складені з брусів за принципом зрубу, що заповнювалися землею. Дерев'яний каркас утримував масу ґрунту, а засипка своєю вагою та об'ємом робила укріплення стійкішим до вогню й обстрілів. Саме такі готові фортифікаційні елементи, за описами, були перевезені з о-ва Кодачок для якнайшвидшого спорудження цитаделі.
Але не кожен метр валу потребував однакового захисту. Там, де природний ландшафт уже створював серйозну перешкоду для нападників, необхідність у додаткових дорогих і трудомістких дерев'яних конструкціях могла бути меншою. Особливо це стосується ділянки в районі впадіння р. Кримки в Самару, де ландшафт сам по собі відігравав роль укріплення.
Читайте також: