Журналісти dnepr.info дізналися, як виглядали маленькі магазинчики, де можна було купити овочі та фрукти понад 40 років тому.
Кожен такий «МАФ» мав свою назву. Невигадливо і часто вони називалися однаково: «Ягідка», «Росинка» тощо. На виносному столі розміщувалися ваги і поруч продавець розкладав товар. Вибирати було не можна – провізію у пакет накладав сам продавець. Весь товар зберігався у літню пору в «будівлі» із залізної сітки, в зимовий час її «утеплювали» дошками. Товар зберігався в ящиках та мішках. У літньо-осінній період овочі часто купували сітками та мішками – на консервацію та для зберігання.
Кожна така торгова точка мала свій режим роботи і перерву. І часто перерви «перетиналися» з режимом роботи різних підприємств, а от годинник роботи був з 7 ранку і до 19 вечора, щоб усі бажаючі на шляху додому могли закупити необхідний набір овочів до вечері.
«Такий лоток був на Лівобережному, Сонячному, Слобожанському і Пастера. Регулярно купувала там овочі та фрукти. Вибір був невеликий, але овочі були гарної якості», – згадує мешканка Дніпра Ганна Михайленко.
За її словами, у таких торгових точках працювали продавці, обов’язковим атрибутом яких був фартух, де в кишені вони зберігали гроші і звідти діставали здачу, а також нарукавники. Особливо актуальними вони були у зимовий час. Їх використовували для того, щоб при роботі з овочами не забруднити одяг.
У зимовий час продавці одягали це все поверх верхнього одягу, а на ноги обували валянки, щоби було тепліше. У холодну пору року столик із вагами та асортиментом на вулицю не виносили – розміщували його безпосередньо у самому приміщенні. Весь товар зважували на терезах за допомогою гирь.
фото: группа “Екатеринослав-Днепропетровск-Днепр/история города”
Читайте також:
