В новітній історії України було декілька моментів, коли події могли піти зовсім іншим шляхом

Результати розвитку подій за негативним сценарієм, який розпочався 7 лютого 2010 року, ми відчуваємо і досі, - пише відомий економіст Олексій Кущ.

В новітній історії України було декілька точок біфуркації, коли події могли піти за зовсім іншим вектором розвитку.

07 лютого була річниця однієї з таких дат. Мова про другий тур президентських виборів в Україні 07 лютого 2010 року.

Багато людей вже забули про ті події. Але 07 лютого 2010 року - це класична точка історичної біфуркації.

Результати розвитку подій за негативним сценарієм, ми відчуваємо і досі.

Тоді Янукович став президентом значною мірою за підтримки Ющенка, українських олігархів та підтримки РФ. Значну частину голосів йому "домалювали".

Після цього: ломка Конституції, системне рейдерство, втрата системи національної безпеки. Криміналізація системи управління державою. Хаотичні геополітичні маневри.

У підсумку - Майдан 2013-2014, потім окупація росіянами Криму, війна на Донбасі, перемога Порошенка та згодом Зеленського, повномасштабна війна, розпочата 2022 року, яка триває і далі. І кінця цьому жаху не видно.

Сотні тисяч людей загинули, більше 20% території окуповано, мільйони біженців, інфраструктурна, соціальна та економічна катастрофа.

І все це розпочалось 07 лютого 2010 року, коли було прийнято рішення будь-якою ціною не допустити очікувану та прогнозовану перемогу Юлії Тимошенко. Проти якої тоді об'єднали свої зусилля РФ, Янукович, Ющенко.

Одразу після тих виборів була застосована масштабна "схема" політтехнолога Партії Регіонів Пола Манафорта - ув'язнення Тимошенко як інструмент політичної розправи з головним конкурентом.

Історію неможливо "прокрутити" назад як кінофільм.

Але, можна цілком слушно припустити, що у випадку обрання Тимошенко у 2010 році, все склалося б зовсім по іншому. І Україна зберегла б і своїх людей, і свої землі.

Олігархи не люблять тих українських політиків, у яких є план розвитку країни, бо життєдайне середовище для фПГ - це керований хаос. Так само, намагались не допусти таких політиків до влади в Україні і росіяни. Бо всім їм потрібні "сліпі кошенята", а не мудрі політики, аби бавитись з ними в свої криваві ігри.

Хто б як не відносився до Юлії Тимошенко, але вона мудрий політик і в неї був і є стратегічний план розвитку країни. То давайте обговорювати цей план, а не чутки і наклепи на неї.

Іноді, аби зупинити війну чи не допустити її, потрібно лише правильно проголосувати на виборах.

На жаль, 07 лютого 2010 року та двічі у подальшому, суспільством було зроблено вкрай помилкові для країни рішення. І тепер війну доводиться зупиняти ціною величезних жертв.

Умовно завтра доведеться обирати політика, який здатен зупинити війну, дотримуючись національних інтересів країни. І тут важливо знову не помилитись.

Бо лише Тимошенко сьогодні може домовитись про завершення війни, провівши переговори як з росіянами, так і з американцями щодо миру для України на справедливих та гідних умовах та забезпечити швидке відновлення країни і реальну, а не позірну сувереністську політику.

Всі інші запропонують вам лише "вічну війну", тобто Смерть замість Життя.