У небі над Дніпром помітили гало, стовпи, що світяться, зелені промені сонця і червоне вечірнє сяйво: пояснення звідки це все взялось
В останні кілька років в Україні один за одним з'являються незвичайні природні та метеорологічні явища, яким люди схильні приписувати містичні значення Вчені ж кажуть, що все це – результат змін клімату та глобального потепління.
Журналісти dnepr.info зібрали добірку явищ, які у різний час та у різних куточках спостерігали мешканці країни за останні два роки.
Привид у горах
Броккенський привид або як його називають місцеві «гірський привід» поширений у Карпатах. Це атмосферне оптичне явище під час якого тінь людини ніби «переходить» на поверхню хмар у напрямку протилежному Сонцю, може бути оточена кольоровими кільцями, ворушиться або набувати химерних форм. Таке явище поширене під час гірського туману.
Назва його походить від піку Броккен, розташованому в горах у Німеччині. Вперше таке явище було описано у 1780 році.
Ореол у небі
Досить часто в небі Дніпра можна побачити круглий диск, що світиться, або німб навколо Сонця. Це також атмосферне явище, воно виникає довкола джерела світла – Сонця чи Місяця, іноді його можна побачити навіть навколо вуличного ліхтаря.
Гало буває різного типу: дуги, паргелічного кола, звичайного кола, хреста та навіть стовпа. Одне з перших явищ гало було описано в 1104 році. Тоді гало приписувалося містичне явище, воно вважалося ознакою лихих новин, оскільки в ті часи метеорології не існувало.
Сонячні стовпи
Сонячний стовп – один із видів гало у вигляді вертикальної смуги світла, яка тягнеться від з неба донизу. Спостерігати його можна під час сходу або заходу. Утворюється за допомогою стовбоподібних крижаних кристалів, які впорядковуються у певну форму під час легкого вітру або його повної відсутності.
Зимова веселка
Веселка взимку – також один із різновидів явища гало. «Спровокувати» її появу можуть три фактори які будуть «діяти» одночасно: безхмарне небо, низька температура повітря та висока вологість. Або ж веселка виникає коли наближається сніговий буран чи йдуть сильні морози.
Згідно з народними повір'ями, веселка на небі обіцяє найближчими днями мороз і хуртовина. Якщо у веселці переважає червоний колір – це обіцяє сильний вітер. Зелений – дощі.
Сонце зеленого кольору
Ще одне оптичне явище, яке можна побачити останнім часом в Україні, – зелений промінь сонця. Його можна побачити тільки після заходу сонця або перед сходом. Коли сонце повністю ховається за обрієм, але його верхній край ще можна побачити, то на кілька секунд воно «випускає» ніби зелений промінь, але це оптичний обман.
Останній промінь Сонця ділиться на кілька спектрів кольорів останній з яких фіолетового кольору, але він є короткохвильовим і тому розсіюється в атмосфері і саме тому ми бачимо тільки зелений.
Побачити зелений промінь Сонця вважається гарною прикметою. Існує повір'я, що такій людині завжди везтиме у любовних справах і не тільки. А письменник Жюль Верн навіть написав однойменну розповідь, засновану на шотландській легенді про зелений промінь щастя, що дарує. Зелений промінь можна побачити лише у ясну погоду.
Пилова буря
Два місяці тому Україну накрила справжня пилова буря. Прийшла вона із Сахари. «Впізнати» її можна було по тьмяному бляклому небі. Пилові бурі виникають на сухому ґрунті при сильному вітрі. Він піднімає вгору велику кількість піску або пилу, і ці частинки не осідають назад, а переносяться вітром на тисячі кілометрів. Єдине, що може зупинити пилову бурю – дерева та інші зелені насадження.
Піщані або пилові бурі відображаються на якості повітря і можуть спровокувати ряд респіраторних захворювань, таких як астма, пневмонія чи алергії. А ще частинки пилу можуть переносити інфекційні захворювання, знищувати посіви та виводити з ладу техніку. Сильна буря може перенести з одного місця до іншого кілька тонн ґрунту.
Північне сяйво
На початку листопада минулого року одного вечора мешканці Дніпра могли спостерігати, як небо забарвилося в червоний колір. Це було полярне сяйво. Воно називається «Аврора» через свій колір. Сяйво будь-якого кольору – результат магнітної бурі на Сонці та свічення верхніх шарів атмосфери. Виникає воно, коли верхні шари атмосфери обдуває сонячний вітер з іонізованих частинок, що стікають із сонячної корони. Частина цих частинок потрапляє в атмосферу.
Чим сильніший буря – тим більше частинок і тим яскравіше видно сяйво. Колір сяйва різний, оскільки в атмосфері частинки змішують з газом або азотом – це дає переливи – у першому випадку від жовтого до зеленого, у другому – від червоного до фіолетового. Побачити його можна не лише вночі, а й вдень. Але в останньому випадку воно не дуже добре видно через світлий час доби.
Першим ученим, який почав вивчати полярне сяйво, був Галілео Галілей.
Сяйво да Вінчі
Раз на кілька років на небі можна побачити не лише освітлену яскраву частину Місяця, а й його темну поверхню, підсвічену світлом Землі. Таке явище називається «Сяйво да Вінчі» і може з'явитися тільки на початку нового циклу Місяця, за ясної погоди. У тропіках таке явище можна спостерігати досить часто, а для наших широт це рідкість.
Сяйво виникає оскільки відбиваюча здатність нашої планети в 50 разів більше, ніж у Місяця. Тому можна сказати, що Земля освячує Місяць і тому там ніколи не буває по-справжньому темної ночі.
Свою назву явище отримало на честь Леонардо да Вінчі, який перший описав його. Вчені вважають, що зміна клімату може призвести до того, що таке сяйво можна буде бачити дедалі рідше.
Падіння метеориту
У ніч на 1 травня частина жителів Дніпропетровської області бачили в небі яскравий спалах, що супроводжувався зеленим свіченням. Причиною такого спалаху було падіння метеориту. Наприкінці квітня Земля пройшла через шлейф однієї з комет, яка відома своїм метеорним потоком. Ці метеори не залишають довгих слідів, коли проносяться через атмосферу, а згорають яскравими спалахами.
Снігова гроза
Снігова гроза – досить рідкісне явище, під час якого замість дощу йде або сніг або крижаний дощ. Як пояснили синоптики, снігова гроза з'являється коли холодне повітря знаходиться внизу, а над нього зверху «натікає» вологі і тепле повітря, в якому починаються раптові вертикальні рухи, під час якого крижані кристали врізаються один в одного. На Землі таке явище фіксується до 5 разів на рік. На початку 2024 року така гроза з громом була і в Україні.
Читайте також: