Днепр Инфо

У мережі показали рідкісні фото з будівництва готелю “Парус”: найдепресивніша споруда не лише Дніпра, а й усієї країни

Так про цей готель висловився кілька років тому мер Дніпра Борис Філатов.

І дійсно, ця будівля сьогодні тільки здалеку здається привабливою, якщо підійти ближче, то можна побачити, як з часом “все велике та помпезне” розвалюється та занепадає.

Днями у мережі показали рідкісні фото з будівництва “Парусу”. Тому ми вирішили розповісти трішки і про історію його появи.

Усе починалося з того, що радянська влада мала намір збудувати новий символ тоді ще Дніпропетровська. Будівля повинна була символізувати радянську міць, грандіозність і розмір держави – оте “велике та помпезне”. Місце для будівництва вибрали дуже вдале – на березі річки, майже у центрі міста.

Проєкт готелю розроблявся у 1972—1974 роках.

Загальна площа забудови становить 6,9 га. Увесь готель має 28 житлових поверхів. Саме місце будування намивалося штучним шляхом, після чого вбивалися палі, які спираються на гранітний щит, що лежить у підґрунті споруди. Їхнє загальне число — близько 3 000. Також було передбачено будівництво басейну, причалу і автостоянки.

Будівельні роботи почалися 1975 року. За три роки був зведений каркас будівлі, а введення готелю в експлуатацію передбачали 1979 року. Але не склалося – будівництво затягнулося. З 1987 року будівельні роботи почали зменшуватись, а з 1995-го зовсім припинились.

До 2005 року хмарочос просто стояв та розвалювався, але цього ж року його продали ПП «Ромбус-Приват» за $4 000 000. За умовами контракту, покупці повинні були добудувати готель до 2015 року. Але і тут щось пішло не так.

18 листопада 2021 року набуло чинності рішення центрального апеляційного господарського суду щодо розірвання договору купівлі-продажу між Дніпровською міською радою та компанією «Ромбус-Приват». Тож готель «Парус» повернули у власність міста. Міська влада планувала знести будівлю готелю, попередньо зафарбувавши герб України. Проте цим планам завадило повномасштабне вторгнення рф.

Джерела: ФБ-спільнота “Катеринослав – Дніпропетровськ: історія, фото” та “Вікіпедія”. 

Читайте також:

Українська Русский