Відома дослідниця міста Олена Присягіна зібрала світлини 9 унікальних церков, які знищили за часи панування радянської влади. Деякі зносили спеціально, а деякі знищили під час воєнних дій.
Хрестовоздвиженська (архієрейська) церква
Локація – біля готелю “Расвєт”, на місці міської підстанції. Освячена у 1903 році, а створена за канонами “неовізантійського стилю”. У 1941 році біля храму поставили зенітну батарею, яка прикривала Мерефо-Херсонський міст. Через це церква сильно постраждала від німецьких бомбардувальників. У 1960-х роках зруйновану споруду остаточно розібрали.
Покровська церква
Локація – на розі сучасних вулиць Вокзальної та Привокзальної. Збудували в 1879 році. Ще один храм, який постраждав від воєнних дій. Через близькість до вокзалу бомбардування у серпні 41-го року перетворило Покровську церкву на руїни, які були розібрані у післявоєнний час.
Успенська церква
“Близнючка” Троїцького храму. Обидві церкви спроєктували архітектори Людвіг Шарлемань та Петро Вісконті. Проєкт Троїцького храму було розроблено в 1836 р., Успенського – в 1837 р. Обидва храми схожі за композицією та оформленням фасадів.
Храм не постраждав від бомбардувань, але був закритий через релігійну реформу в 1930-х. З кінця 1940-х років у будівлі колишньої церкви був госпіталь для ветеранів Другої світової війни. З 1950-х до 2011 тут розташовувалася міська лікарня №10.
Воскресенська церква
Одна із найстаріших у місті. Будувати почали ще 1795 року, але через деякі проблеми призупинили роботу. Остаточно добудували та освятили на честь Воскресіння Христового лише 1807 року. Храм знищений руками радянської влади в 20-х роках. Пізніше на місці Воскресенського храму збудували готель «Динамо», а на місці зруйнованої каплиці звели готель «Спорт».
Свято-Лазарівська церква
Локація – сучасний Севастопольський парк, де раніше був цвинтар. У 1863 році на цвинтарі була побудована невелика каплиця, але незабаром, уже в жовтні того ж року, каплиця була перебудована та освячена на честь Воскресіння Лазаря. У 1894 р. добудували новий боковий вівтар із двоярусною дзвіницею. Під час Другої світової війни храм згорів.
Стара військова церква
1885 року Міська Дума виділила Військовому відомству ділянку для будівництва військового храму. Локація – сучасна вулиця Чекмарьова. Невелика, дерев’яна церква була збудована у 1885 (86) році. В історію вона увійшла як «Перша», а згодом «Стара військова» церква. Архітектура храму значної цінності не мала. Усередині він був низький, маломісткий, темний та холодний. Зовсім не відповідав вимогам до міських гарнізонних церков.
Нова військова церква
Командування дивізії отримало гроші на будівництво нової військової церкви. 23 вересня 1912 року нову церкву було освячено. Хрестовоздвиженський храм було зведено за типовим проєктом військових храмів архітектора Федора Вержбицького. За радянських часів військові Хрестовоздвиженські храми було ліквідовано. У січні 1930 року рішенням міськвиконкому було закрито Стару церкву, а у грудні 1932-го закрили і Новий храм. Стару військову церкву було знищено наприкінці 1930-х років. Згодом на її місці збудували середню школу №10.
Чечелівська церква
Церква Чечелівського цвинтаря знаходилася на місці нинішнього парку Пам’яті та примирення. Раніше парк Калініна. Наприкінці 1890-х років за проєктом архітектора Султанова тут спорудили Олександро-Невську церкву. Церкву закрили 1937 року. Під час війни церква згоріла. Каплиця при ній ще працювала якийсь час. Але у 1948 році була закрита та зруйнована.
Вознесенська (Казанська) церква
У 1912 році за проєктом Миклашевського храм був зведений у неовізантійському стилі, завдяки чому він вирізнявся своєю оригінальністю та неповторною красою серед усіх храмів Катеринослава. Новий храм освятили на честь Вознесіння Господнього, але в народі за ним зміцнилася стійка назва за назвою вулиці, на якій він був розташований – “Казанська церква”.
У 20-х роках минулого століття, тобто з приходом радянської влади, Вознесенську церкву закрили. 1935-го міська влада вирішила храм підірвати, а отриману цеглу використати для будівництва інших об’єктів. Сучасна локація церкви – кінцева трамвая номер 4. Верх вулиці Казанської, пізніше К. Лібкнехта. Нині Грушевського.
Читайте також:
