Нижче Монастирського острова сто років тому була група об’єднаних в один острів незвичайної форми. Але після будівництва ДніпроГЕСу в 1932 р. більша частина островів була затоплена, вода розділила їх на кілька дрібніших.
Назв у острова було кілька. За даними істориків, у XVI-XVII в Самарі водилося багато риби, водилися навіть осетра і острів в гирлі річки використовувався для риболовлі, а сам острів на планах того часу позначався як «Самарський». На ньому були місця для сезонного рибальства та промислів козаків. Називалися такі місця «станами» чи «уходами».
У 1890-х роках його вже знали під «ім’ям» Олексіївський. Очевидно, хтось купив його і острів став називатись на честь господаря. Але на початку минулого століття, як зазначає історик Дмитро Яворницький, острів був відомий як «Старуха». Але, швидше за все, така назва була в ході серед місцевих жителів, оскільки за документами острів все ще вважався «Олексіївським». Наприкінці 1930-х років, коли від острова залишилася лише невелика його частина, йому дали нове ім’я – «Острів Ширшова». Але після Другої світової війни ця назва забулася.
Сьогодні острів «Старуха» це комплекс невеликих острівців у гирлі Самари, де немає розваг, але є рослинність. Люди до них пристають рідко. Побачити залишки острова можна з берега поселення Ігрень.
Читайте також:
