Вулиця Робоча – одна з наймолодших у Дніпрі. Вперше на генеральному плані міста вона згадується у 1885 році. До 1930 по вулиці проклали трамвайну лінію, але функціонувати транспорт почав тільки в січні 1941 року.
Після звільнення Дніпра рейки були продовжені і всім знайомий маршрут №11 став одним із найдовших у Дніпрі.
Головною архітектурною спорудою вулиці того часу була Благовіщенська церква. Її звели 1896 року. Меценатами виступили промисловці міста, у тому числі дирекція Брянського заводу. У приході храму було 537 дворів, на той час його відвідували понад 3 тисячі городян. Деякий час церкву було закрито, але з 1944 року тут знову почали богослужіння.
Жили тут переважно робітники заводів, а сам район вважався напівкримінальним і вечорами тут було небезпечно.
До 1917 року район нинішньої вулиці Робочої та прилеглих до неї називався Циганською площею, оскільки місце було улюбленим «будинком» для ромів, тут вони ставили свої намети. Але потім її вирішили перейменувати та над назвою думали не довго.
Забудовувати Робочу почали на початку 1950-х років. До цього на її території було кілька приватних будинків. 1956 року у верхній частині вулиці звели Палац машинобудівників. За тими мірками це була гігантська будівля, зал для глядачів якої міг вмістити тисячу людей.
Якщо в середині минулого століття забудовувалася тільки верхня частина вулиці, то в 1970-х роках почала «обростати» житловими будинками, магазинами та школами вся інша частина вулиці.
фото: блог Артема Костюка, група “Історія в фотографіях. Катеринослав-Дніпропетровськ”
Читайте також:
Автор:
На вулицях Дніпра зустріли собаку-кур'єра.
З початку повномасштабного вторгнення жителі України можуть вільно придбати військові…
Служба безпеки викрила нові схеми для ухилянтів.
Ботсад у Дніпрі ледь пережив перші тижні холодної погоди.