У рамках декомунізації 2015 року у Дніпрі з’явилася вулиця Олени Ган. Трохи більше ніж 150 років тому творами письменниці з Катеринослава зачитувалася вся країна. Її називали «місцевий Жорж Санд». У своїх творах вона розкривала тему жіночої долі та конфлікт особистості і суспільства. У центрі її творчості була доля жінки в провінції та громадський суд, проблеми становища жінок у патріархальній сім’ї та неповажне ставлення до жінок з боку чоловіків.
З недавнього часу вулицю, на якій знаходиться міст у парку Глоби, названо на честь Олени Блаватської, ще однієї відомої мешканки нашого міста. Блаватська – друга дочка Олени Ган. Вона стала знаменитим філософом, також писала оповідання та заснована Теософське суспільство. У Дніпрі також є музей Олени Блаватської.
З 2015 року одна з вулиць міста носить ім’я Надії Алексєєнко. Це одна з небагатьох жінок – Почесних громадянок Катеринослава. У 1910 році після смерті чоловіка вона пожертвувала місту двір на розі вулиць та понад 80 тис рублів. Усе це призначалося на будівництво дитячої лікарні. Благодійниця хотіла, щоб дитячу лікарню назвали на честь її чоловіка, спочатку вона так і називалася, але потім була перейменована на честь медичного професора, педіатра, що праював там у 1920-х роках.
Олександра Риндовська також є Почесною громадянкою міста. Вона є засновником та організатором першого жіночого училища. У перший рік там здобували освіту 64 учениці, навчання тривало чотири роки. Через п’ять років там була вже 8-ми класна освіта, а навчальний заклад почав називатися Маріїнською жіночою гімназією. Дівчатка у гімназії вивчали фізику, географію, математику, музику, рукоділля, мистецтво танцю, а після закінчення навчання могли працювати домашньою вчителькою. Навчалися та виховувалися в гімназії дівчатка не лише з багатих, а й із бідних сімей.
На честь підпільниці та мешканки АНД-району Галини Андрусенко названо сквер у Дніпрі. Коли почалася Друга світова війна, Галина Андрусенко не виїхала з Дніпра, а зайнялася підпільною роботою. Її «сферою» була інформаційна діяльність. Вона передруковувала на машинці і розповсюджувала листівки та зведення про стан справ на фронті. Її заарештували 1942 року. З камери вона передала матері рушник із вишитим написом «Привіт волі», а під час допитів поводилася зухвало і не раз заявляла, що: «краще померти стоячи, ніж жити на колінах». 1943 року Галину Андрусенко розстріляли.
Читайте також:
- Як продовжити життя квітам у вазі: вугілля, газований напій та цукор
- Що робив Тарас Шевченко у Дніпрі: був вражений Ненаситцем і відвідав могилу Глоби
- Які документи потрібні жителям Дніпра для в’їзду та виїзду з країни на авто і не тільки
- Коли почали відзначати 8 березня, що означає цей день і до того тут фіолетовий колір
- Автономери, прострочене Pepsi і кнопкові телефонів: що незвичайного колекціонують мешканці Дніпра
