ТОП-5 найстаріших будинків, які збереглись у Дніпрі з часів заснування міста (ФОТО)

Цього року День міста у Дніпрі відзначатимуть 9 вересня. Дніпру виповнюється 247 років. Архітектура у місті має свою історію та демонструэ, як змінювалося Дніпро за весь час від дня заснування. Будинків, зведених за часів Катеринослава у місті збереглося не так багато. Кожен такий старовинний будинок має свою історію.

08.09.2023

Яна Юхименко

Журналісти dnepr.info зібрали добірку ТОП-5 найстаріших будинків Катеринослава, які й досі існують у Дніпрі.

Найвідоміший палац

Палац Студентів ДНУ – перша кам'яна будівля нашого міста. Зведена вона була у 1790 році. Його проектуванням займався архітектор Іван Старов, він складав і генеральний план міста. Палац знаходиться в саду, який належав запорізькому козаку Лазарю Глобі. Сад був викуплений князем Потьомкіним. Будівництво тривало три роки, а навколо палацу було розбито сад в англійському стилі. Після смерті князя Потьомкіна будівля стояла занедбана – з неї зникли вікна, двері, почав протікати дах.

У 1830 році палац був відреставрований та перебудований. У ньому стали проводити дворянські збори, вибори, в 1849 тут був музей старожитностей, і навіть деякий час будинок служив навчальним корпусом університету. Під час Другої світової війни будівля згоріла, а 1952 року була відновлена і стала Палацом Студентів. Але від задуму Івана Старова у палаці залишилися лише стіни та колони. Сьогодні зовнішній вигляд палацу далекий від первісного. Креслення, як він виглядав раніше не збереглося.

Будинки для чиновників

Після будівництва палацу на нинішній вулиці Сергія Єфремова було збудовано 12 невеликих кам'яних будівель, але до нас дійшли лише дві. Вони були зведені в 1791-1794 роках і за задумом тут мали проживати міські чиновники. Будинки також мали служити в якості казенних установ. Так, у тих, що дійшли до нас, знаходився губернський архів і казначейство. Сьогодні у будинках знаходяться офіси і частково вони здаються в оренду. Дивлячись на ці будинки і не скажеш, що їх вік перетнув 200-річну позначку.

Один на все місто

Після заснування міста будинки в ньому зводилися в основному дерев'яні, оскільки це був найдоступніший і найдешевший будматеріал. Кам'яні будинки були винятком та цінувалися дуже високо. У Дніпрі досі існує одна дерев'яна домівка часів Катеринослава. Знаходиться вона на Крутогірному узвозі. Час її будівництва – приблизно друга половина ХІХ століття. Будівля стоїть вже на фундаменті, а найперші будинки були без нього. До початку 1800-х років у місті налічувалося близько 200 дерев'яних та всього 13 кам'яних будинків. У середині 1870-х років будівництво дерев'яних будинків у Катеринославі заборонили, оскільки в місті бували підтоплення та пожежі, а дерево не витримувало жодної стихії – легко спалахнуло і при повені до будинку швидко проникала вода.

Дерев'яний будинок, що дійшов до нас, обладнаний підвалом. У ньому два поверхи та кілька квартир. Кімнати тут дуже малі, стелі низькі. Будинок уцілів під час пожеж, повеней, революції та війни. Наразі він перебуває в аварійному стані. На його фасаді можна побачити кондиціонери, до будинку мешканці зробили кілька прибудов та замінили старі вікна на металопластикові.

Резиденція губернатора

Будівля, яка найбільш відома жителям Дніпра як «Будинок губернатора» була збудована у 1830-х роках і також вважається однією з найстаріших у Дніпрі. Його відразу почали здавати в оренду і кілька десятків років тут знаходився Англійський клуб. Серед його членів були лише чиновники та купці. У клуб вони приходили пообідати, повечеряти, зіграти у карти та покурити сигари. У 1880-х роках клуб будинок залишив, і він перетворився на резиденцію губернатора. Чиновник жив на другому та третьому поверсі, а перший був відведений під канцелярію. З того часу будівлю так і прозвали.

Колишній відомий ресторан

Будівля на розі вулиці Фабра була збудована у 1860-х роках і практично відразу її здали в оренду Клубу Офіцерських зборів. Тут можна було пограти у карти, більярд, рулетку, повечеряти. У Клубі регулярно влаштовувалися бали та виставки. У 1890-х роках будівля перетворилася на склад і водночас тут знаходилася Бюро за пошуком занять для народних вчителів – тут педагогам допомагали знайти нову роботу. Після Другої світової війни відкрився ресторан «Ювілейний». У 1990-х роках приміщення переходило з рук в руки і кожен господар вносив у його вигляд щось своє. В результаті будівля втратила первісний вигляд.