Історики України пропонують передатувати Дніпро на початок XVI століття
Провідні історики України закликали переглянути імперські підходи до визначення віку Дніпра.
У Києві під час наукової конференції «Деколонізація та проблеми датування міст Південної та Східної України» фахівці з провідних українських наукових інституцій закликали переглянути імперські підходи до визначення віку Дніпра.
Про це повідомили в міській раді Дніпра.
Історики наголосили, що російська імперська традиція XVIII століття зумисно створювала враження, що міста на південному сході України з’явилися лише після приходу Росії, ігноруючи козацькі поселення та давніший розвиток регіону. Саме тому питання літочислення зараз потребує фахового переосмислення.
Науковці представили нові дані про козацькі поселення між Дніпром і Доном, розвиток Подніпров’я у XVI–XVII століттях та роль Нового Кодака у формуванні міського простору.
Заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак підкреслив, що перегляд датування є важливим для всієї країни: це частина деколонізації та подолання імперських міфів, які десятиліттями формували спотворене уявлення про минуле.
Доктор історичних наук Віктор Брехуненко зазначив, що у Дніпра є всі підстави офіційно вести відлік від початку XVI століття — з 1524 року, коли козаки почали активно освоювати ці землі. Він наголосив, що навіть у російській імперській традиції визнавалося, що Катеринослав був «перезаснований» на основі козацького Нового Кодака.
«У міської ради Дніпра є всі підстави провести передатування міста і задати час появи коренів міста на початок XVI століття, якщо конкретно — 1524 рік, і вести літочислення з того періоду. Це період, коли козаки почали освоювати ці землі, і це тривало до брутального знищення російською імперією запорізького козацтва. Набір аргументів, якщо брати світові традиції, цілком достатній для передатування і для того, щоб міська влада ухвалила відповідне рішення. У світовій історії мало прикладів, коли є бездоганні наукові аргументи стосовно датування заснування міст. У більшості міст — від Риму — наукова підкладка удосконалюється постійно, і це тривалий процес. Вимагати бездоганності аргументів не випадає. Потрібно змінити імперський наратив, який не лізе ні в які ворота», — зазначив доктор історичних наук, завідувач відділом актової археографії Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського НАН України Віктор Брехуненко.
Читайте також: