Релікт льодовикового періоду та тюркська назва: історія річки Самари, що протікає неподалік Дніпра
Історія річки Самара нерозривно пов'язана із козаками. На її берегах вони мешкали сім'ями, будували фортеці, зимували. Річку вони називали «святою», бо вважали, що вона оберігає і допомагає сховатися від ворогів.
Журналісти dnepr.info дізналися історію річки Самари.
Самара – ліва притока Дніпра. Протікає не лише територією нашої області, а й Донецькою та Харківською. Загальна її довжина – 311 км, у деяких частинах ширина сягає 300 метрів. У ній водиться карась, щука, товстолоб, сом, окунь, бички, краснопірка. Точна версія походження назви – невідома. Існує кілька «стародавніх» назв річки: Самар, Самарка, Снопород. Вважається, що її назва тюркського походження і означає «степ».
Історики стверджують, що річка з'явилася під час льодовикового періоду.
Перші жителі біля Самари оселилися ще в кам'яному столітті. Згідно з легендами, річка була настільки багата на рибу, що її можна було ловити руками, а в лісі, біля якого протікає Самара водилося багато звірів, росли ягоди та гриби.
Після заборони Запорізької Січі, козаки переселилися на береги Самари. У 1680-х роках у Новомосковську на березі Самари була одна з 8 паланок козацького війська. Центр паланки був у селі Новоселиця. Тут козаки жили як із сім'ями, так і влаштовували «зимівники». Пізніше на березі річки стали селитися і селяни, що втекли від поміщиків. Як зазначають історики, якщо козаки селилися біля Самари в Новоселиці, то селяни-втікачі – у Піщанці.
Козаки називали місцевість «Святою рікою», так її оточували густі дубові ліси, непрохідні болота. Козаки називали води річки «легкими» і вважали, що вода сама несе човен по ній. Вірили, що вона має чарівні властивості і може прискорити процес загоєння ран. На берегах Самари була розташована Богородицька або її ще називають Новобогородицькою фортецею.
Її збудували на місці міста Стара Самарь, перша згадка про яке датується 1567 роком. Усередині фортеці була дерев'яна церква в ім'я Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки козаків. Площа фортеці становила понад 10 га. Датою будівництва фортеці вважається 1688 рік. У 1711 році фортеця була зрита. У 1731 році відновлено. У 1798 році вона була розібрана та перевезена на протилежний берег річки. Нині на місці фортеці городи місцевих мешканців.
Читайте також: