Сайт Дніпра
Новини
Ненаситець, Гадючий, Кодацький та Сурський: які пороги існували на Дніпрі та чому так називались (ФОТО)

Ненаситець, Гадючий, Кодацький та Сурський: які пороги існували на Дніпрі та чому так називались (ФОТО)

05.07.2023 17:29

просмотров

Пороги на річці Дніпро утворилися від виходу гірських порід у русло води. Між містами Дніпро та Запоріжжя, за підрахунками істориків, було 9 порогів. Усі вони ускладнювали судноплавство. Щоб переправитися з одного берега на інший потрібно було знати, наскільки глибоко знаходиться порода під водою і наскільки човен, завантажений людьми, вантажами та іншим, чи буде діставати дно до каменів та наскільки крута в цей день течія.

Новости Днепра про Ненаситець, Гадючий, Кодацький та Сурський: які пороги існували на Дніпрі та чому так називались (ФОТО)

#image_title

У Дніпрі через пороги переправляли лоцмани. Жили вони на березі річки, у поселенні Лоцманка та Кам’янка і були звільнені від військової служби та податків. Але 1932 року майже всі пороги було затоплено через будівництво ДніпроГЕСу.

Загальна протяжність порогів та кам’яних гряд між містами Дніпро та Запоріжжя становила близько 75 км.

Так, Кодацький поріг знаходився поряд із селищем Старі Кодаки. Біля нього було поселення лоцманів.

Ще один поріг – Сурський, знаходився неподалік Кодацького, територіально сьогодні навпроти нього розташоване село Волоське.

Лоханський поріг отримав свою назву через зовнішній вигляд. Вода в ньому хлюпалася як у лоханці. перепад води у порозі становив 1,6 метра, тоді як перепад води Сурського порогу становив півметра. Знаходився він у районі нинішньої Лоханської балки.

Звонецький поріг знаходився у районі однойменного села у Солонянському районі.

Вільний ще називали Гадючим порогом, оскільки поруч із ним знаходилася Гадюча балка, що кишить зміями.

Вовніговський поріг знаходився за 30 км від Ненаситця, територіально це зараз село Вовниги, Солонянського району. Перепад води тут складав 2,4 метри.

#image_title

Ненаситець або Ненаситецький поріг був названий так через те, що багато хто гинув, намагаючись його подолати. Перепад води тут становив 5,9 метрів.

У ньому була швидка течія і через це взимку цей поріг єдиний не покривався льодом. Поріг був навпроти села Василівка-на-Дніпрі.

«Бабуся казала, що поріг так шумів при східному вітрі, що на подвір’ї не чути було одне одного, хоча будинок був на верхній вулиці. Папа пам’ятає, що під водоспадом можна було сховатися від дорослих. Коли збудували греблю – на цьому місці були «сомині» ями. Я все дитинство провела тут з ними на риболовлі», – згадує у соціальній мережі Facebook мешканка Дніпра Галина Боровицька.