Фортеця в оточенні води та болот: де спочатку планували облаштувати сучасне місто Дніпро

Нинішній Дніпро був заснований у 1776 році, але знаходився на лівому березі на болотистій місцевості. Місто навесні регулярно підтоплювалося, а мешканці страждали від лихоманки через вологий клімат. Тож місто вирішили перенести.

Яна Юхименко

Перші згадки про сучасне місто Дніпра в історичних документах датуються 1776 роком, а не 1787, коли було закладено фундамент Преображенського собору. Спочатку планувалося, що місто буде на правому березі Самари на місці злиття однієї річки з іншою - Кільченню, а там, де сьогодні стоять дачні ділянки селища Самарівка – і буде центр міста. 10 років Катеринослав Кільченський, як називають його історики, ріс і розвивався, але в паперах того часу фігурувала проста назва «Катеринослав» і знаходилося місто за 8 верст від нинішнього Дніпра, в лісистій місцині.

Саме місто замислювалося і проектувалося як фортеця, а річки та болота мали захищати його з усіх боків. Першими будинками, зведеними вже у 1778 році були будинок губернатора, будівля правління, з'явилися кілька дерев'яних та глинобитних домів, а також була освячена Святодухівська церква. У 1781 році у місті вже жили купці та ремісники, в населеному пункті були споруджені чотири церкви, серед яких: православна, грецька, католицька, вірменська апостольська, а серед населення були не лише українці, але також греки та вірмени. На околицях міста була фабрика свічок, відкрилося кілька училищ. У місті налічувалося понад 200 будинків та 2,5 тисячі людей.

Але у 1784 році Катеринослав Кільченський був ліквідований, натомість обжитий населений пункт назвали повітовим містом Новомосковськ, а нинішній Дніпро перенесли на правий берег однойменної річки.

Цікаво, що місто Новомосковськ також проіснувало недовго, його «перенесли» вище за течією Самари в 1794 році, де він і знаходиться нині.

Однією із причин такої «ротації» міст називають невдале місце, обране для Катеринослава Кільченського. Він перебував на заболоченій місцевості, а мешканці навесні страждали від підтоплень та ізоляції – до міста неможливо було дістатися на коні, а вологий клімат викликав масові епідемічні захворювання. Судноплавство  по Самарі також виявилося складним, в населений пункт було складно доставляти товари.

1787 року з'явився новий Катеринослав на місці колишньої слободи Половиці. Цікаво, що зі «старого» міста до нового перенесли й частину адміністративних будівель, будинки було зібрано заново. «Прихопили» і Святодухівську церкву. Її розмістили неподалік цьогорічного Троїцького собору.

Читайте також:

 

Підпишіться на наш Facebook або Telegram щоб бути завжди на зв’язку

facebook.com/novosti.dnepr.info
t.me/Dnepr_Info_New