«Був під ковдрою, і мене просто накрило деревом»: мешканці багатоповерхівки на Перемозі розповідають про день трагедії
14 січня російська ракета поцілила у багатоповерхівку у Дніпрі.
На жаль, 45 осіб загинули, 80 отримали поранення, а більше 10 вважаються безвісти зниклими.
Багато мешканців втратили все. Зараз вони повертаються в супроводі комунальників до своїх помешкань. Аби забрати вцілілі речі або хоча б документи.
Попередньо, 97 квартир не підлягають відновленню. Відсьогодні розпочинають роботу наші експерти. Вони точно визначать, які під’їзди треба демонтувати і скільки помешкань непридатні для життя. Експертиза триватиме щонайменше два тижні, – зазначив заступник Дніпровського міського голови Михайло Лисенко.
Та додав, що на місці трагедії завершені аварійно-рятувальні роботи. Вивезені тисячі тонн будівельного сміття. Нині уламки ретельно перебирають комунальники на полігонах. Сортують, переглядають, шукають фрагменти тіл загиблих. Їх передають судмедекспертам для ДНК-експертизи. Крім цього, знаходять документи, мобільні телефони, комп’ютери. Усе направляють до райвідділу поліції.
У постраждалому і сусідніх будинках потребують заміни з півтори тисячі вікон. Уже провели заміри. Вибиті шибки тимчасово закрили плівкою, а на нижніх поверхах – дерев’яними плитами. Запевняю, нікого не залишимо, – зазначив Михайло Лисенко.
Біля клунків із вцілілими речами та побутовою технікою стоїть пані Тетяна. Каже, вся її родина була у квартирі, коли все трапилося.
Єдине, що сказав син: «Прильот». І завмер. Я не зрозуміла, що сталося. Тільки на другий день почала відходити від цього страхіття. Люди бігли, кричали. Викликали швидку. Коло машини лежала жінка. Не дай Боже комусь це бачити та переживати. Але головне, що живі, – згадує Тетяна.
Вона тимчасово живе у знайомих. Сподівається, що все потроху налагодиться.
Віталій виніс із понівеченого під’їзду побиту мікрохвильову, пилосос, трохи одягу. Розповів: лежав у ліжку, коли його накрило вибуховою хвилею.
Вижив… Я був під ковдрою, і мене просто накрило деревом. Зверху гардеробом. Голий, босий вибіг на вулицю. Ця квартира орендована. Балкону немає і вікон. Усередині плитка пооблітала, – сказав чоловік.
Житло Ганни – у під’їзді, куди втрапила ракета агресора. У цей час її з сином не було вдома.
У момент «прильоту» я була на Одещині, а син із моєю мамою – у Дніпрі. Вони гуляли на вулиці неподалік і побачили, як ракета попала в наш будинок. Дитина подзвонила в істериці. Я ніколи не забуду його слова, плач, крик. Хто нам поверне колишнє життя? У нас був дружній двір. Тут бігали діти…. Зараз зустрічаємося із сусідами, обіймаємося, – розповіла Ганна.
Не пробачимо! Помстимося!
Читайте також: