Як зараз виглядає одна із найстаріших водонапірних веж у Дніпрі: блогер показав унікальні фото

Відомий дніпровський блогер Артем Костюк показав, як зараз виглядає стара водонапірна вежа поблизу залізничного вокзалу.

08.05.2023

Яна Юхименко

Світлинами Артем Костюк поділився на своїй Facebook-сторінці.

Водонапірна вежа на вулиці Белелюбського вважається однією із найстаріших в Дніпрі. Побудували її в 1884 році разом з Катеринославською залізницею. Наразі вона знаходиться на території підприємства, куди немає вільного доступу, тому туди досить важко потрапити.

Блогер опублікував унікальні фото, відзняті його підписником, якому вдалося потрапити всередину споруди.

Тільки подивіться на текстуру цегли і архітектуру. Моя маленька мрія потрапити до неї ближче, а в ідеалі всередину, досі не здійснилася - вона знаходиться на території підприємства, куди немає вільного доступу. Але один з моїх підписників мрію частково здійснив - прислав мені ці світлини. Там виявляється дійсно цікаво! Тільки написи на цеглинах чого коштують, - зауважив блогер.

Артем Костюк зауважив, що вежі не давали статуту історичної пам'ятки, попри її поважний вік.

Що відомо про водонапірну вежу біля Залізничного вокзалу

Побудована 36-метрова вежа з цегли, а дах зроблений з деревини, яка зберіглася і до наших днів. Вежу активно використовували в довоєнний і воєнний час. Саме звідси вода потрапляла на залізничну станцію, у депо, майстерні та будинки поруч.

Вежа майже не зазначала руйнувань під час війни, на відміну від залізничного вокзалу, який був зруйнований вщент. Подейкують, що у 40-х роках тут сталася пожежа, яку загасили місцеві мешканці, тому дерев'яний дах залишився неушкодженим.

З часом, потреба у водонапірній вежі відпала, тому тепер це покинута споруда, куди іноді заходять туристи, яким вдається пробратися на територію підприємства.

На цеглі можна побачити старі написи, які залишали відвідувачі. Деякі з них були зроблені на початку 20-го століття.

За легендами, ще у ті часи, коли існувала Катеринославська залізниця, на даху контрабандисти ховалися від поліції. Одного разу син сторожа здав зловмисників поліції, але схованку так і не знайшли.

Ймовірно, завдяки тому, що нема вільного доступу, вежа непогано зберіглась зсередини та не постраждала від міських вандалів.