Старі мури та «нора»: як виглядає імовірний вхід у печери на Монастирському острові (ФОТО)

Згідно міських легенд, неподалік пам'ятника Тарасу Шевченку на острові є вхід до печер. Знайти його складно, бо  рівень води у Дніпрі не дозволяв уважно вивчити місцевість, але оскільки Дніпро цієї осені став дрібнішим, то прогулявшись навколо місця, де знаходиться пам'ятник та церква, можна побачити багато цікавого.

Згідно з легендою, на острові завжди жили люди. За часів до Київської Русі спочатку на цьому клаптику суші проводили ритуали жертвопринесення та мешкали скіфи, а потім тут оселилися ченці-візантійці, облаштували свій монастир та церкву. Сталося це у ІХ столітті. Дорогою до Візантії тут зупинялася спочатку княгиня Ольга, а потім і князь Володимир. Монастир та храм були зруйновані у 1230-х роках монголо-татарами під час їхньої навали. За традицією візантійських монастирів під будинком мало бути підземелля. Також це могли бути печери у скелях. Зазначається, що там, де сьогодні знаходиться водоспад «Поріг ревучий», раніше могло бути кілька гротів.

Знову на острові ченці з'явилися лише в середині 1740-х років, а сам клаптик суші був закріплений за Пустельно-Миколаївським Запорізьким монастирем. Разом із ченцями на острові оселилися козаки. Але в 1820 острів перейшов в управління Катеринославського училища садівництва. Його пристосували для розведення смолистих порід дерев, але вже 1863 року продали купцю Рябініну. Острів, який до цього носив назви Монастирським, перейменували на Рябінінський, а потім на Бураківський, Богомоловський, словом, його називали на честь тих, хто тут жив і володів цим шматочком суші. Але перша назва походить від того, що на острові знаходився монастир. Його у своїй праці «Опис України» згадував Гійом де Боплан ще 1651 року.

Про те, що на острові справді був чернечий храм і обитель говорять пам'ятний знак – хрест, встановлений неподалік церкви. Його встановили у 1994 році. За доданнями, острів відвідував навіть апостол Андрій Первозванний і встановив хрест на місці святилища скіфів. Після ченці звели тут монастир.

Під час будівництва ГЕС острів був частково затоплений і те, що ми бачимо сьогодні, – лише частина його території. Також міг бути затоплений і вхід до печери. Сьогодні вода трохи відійшла і можна краще розглянути територію острова. Нам вдалося виявити "сходи", які теоретично могли вести до монастиря.

А також можливий "вхід" до печери.

Не секрет, що під Соборною площею та Палацом студентів існують підземні ходи. Про них у своїх роботах писав ще Дмитро Яворницький, але виявивши один із входів історик зміг пройти лише 300 метрів, решта підземелля виявилася завалена мотлохом та сміттям. Згідно з деякими даними, один із виходів із підземелля міг перебувати на острові. Кілька століть тому островів на Дніпрі було набагато більше, ніж зараз, і теоретично можливо, що хід із Палацу студентів міг йти навіть до острова. Але доказів цього немає, лише одні міські легенди.

Швидше за все те, що ми бачимо на фото – просто вхід у льох чи господарське приміщення монастиря, а можливо, це «підземелля» належало одному з купців, що володів островом і зберігав він у ньому продукти чи вино.

Читайте також:

• Оренда житла: де у Дніпрі можна зняти трикімнатну за 6 тис грн на місяць
• Відомий нічний клуб та будівля 1950-х років: як зараз виглядає кінотеатр «Бригантина» у Дніпрі
• Де у Дніпрі знаходиться «Корея» і звідки вона взялася