Журналісти dnepr.info дізнались, як острів виглядав коли був побудований міст від парку Шевченка.
Монастирський острів у Дніпрі за всі роки свого існування змінив кілька назв. При заснуванні міста на острові планувалося зробити університет, але плани були реалізовані. Довгий час острів використовувався як своєрідний «склад» дров – на ньому росли дерева, їх спилювали і продавали.
Вважається, що в ІХ столітті на острові був заснований Монастир, на ньому бували княгиня Ольга, під час своєї подорожі до Константинополя і пізніше князя Володимира. Вщент Катеринослава острів вважався притулком козаків, у його гранітних скелях вони зберігали скарбницю. Через монастир острів і отримав свою назву. На місці старої святині зараз збудовано Храм Святителя Миколая.
За часів Катеринослава острів переходив із рук у руки. Спочатку його придбав купець Рябінін, потім продав його купцю Бурякову. Потім третім власником острова став купець Богомолів.
На початку минулого століття острів був улюбленим місцем відпочинку мешканців міста. Тут навіть було збудовано яхт-клуб, де влаштовувалися різні свята.
У 1930-х років острів став опорою мосту. На острові навіть функціонував бетонний завод.
Після Другої світової війни на ньому мешкали люди – кілька сімей. На острові стояли приватні будинки, а його мешканці вирушали за покупками, до школи та на роботу на човні. Міст на острів почали будувати лише в середині 1950-х років.
До 1957 року до острова приєднали парк Шевченка та почали облаштовувати клаптик суші на Дніпрі. Через 2 роки тут з’явився пам’ятник Тарасу Шевченку, потім було облаштовано зону відпочинку та намито піщану косу, яка згодом стала головним міським пляжем.
фото: група «Ностальгія по Дніпру»
Читайте також:
