Виправдали екссуддю із Дніпра, який обирав запобіжні активістам-майданівцям
Суддю, який у 2014 році наказав арештувати майданівців, виправдали.
Екссуддю Бабушкінського районного суду Дніпра Миколу Решетніка суд визнав невинуватим у справі про свідомо незаконне застосування домашнього арешту й тримання під вартою щодо майданівців, пише «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 22 грудня.
Під час протестів під Дніпропетровською ОДА 26-28 січня 2014 року затримали активістів, які влаштували мирну акцію. Тоді правоохоронці "пов'язали" майданівців та привезли до суду, де їм обирав запобіжний захід суддя Решетнік.
Тоді суддя застосував до девʼятьох із них запобіжні заходи у вигляді домашнього арешту і тримання під вартою. У травні 2014 року справу щодо мітингувальників закрили. Однак активісти звернулися із позовом до суду, щодо завідомо неправосудного рішення (ст.375 КК).
Майданівці вважають, що їм призначили завідомо незаконний домашній арешт і тримання під вартою. Справу розглядали понад 8 років. Сам суддя себе винуватим не вважав, позаяк розглядав клопотання про запобіжні заходи, відповідно до норм процесуального законодавства і особистої зацікавленості тут не мав.
Однак у 2017 році Вища рада правосуддя притягнула Решетніка до дисциплінарної відповідальності й звільнила з посади. У 2021 році статтю, за якою мали судити екссуддю - визнали неконституційною. На думку Контитуційного суду, вона має ознаки юридичної невизначеності, у звʼязку з чим нівелюються конституційні принципи незалежності суддів. Тому в цій частині справу проти Решетніка закрили.
Потерпілі наполягали на тому, що брали участь у мирній акції протесту на підтримку європейського шляху розвитку та зміни влади, яка себе дискредитувала як злочинна. Втім їх затримали і доставили до суду, де суддя Решетнік за 10 хвилин обрав їм запобіжний захід, не зважаючи на пояснення і на той факт, що активісти у масових заворушеннях участі не брали.
У травні 2023-го захисник потерпілих повідомив, що потерпілі відмовляються від підтримки обвинувачення у суді, тому що що зазначена в обвинувальному акті правова кваліфікація дій обвинуваченого не підпадає під дію Кримінального кодексу України.
Згодом Решетніку оголосили про підозру за ч.3 ст.371 ККУ, тобто завідомо незаконні домашній арешт та тримання під вартою із кваліфікуючою ознакою «в інших особистих інтересах», обумовлених карʼєризмом.
Прокурор просив для колишнього судді 8 років позбавлення волі. У підсумку Решетніка виправдали за відсутністю в його діях складу злочину.
На думку суду, жоден із доказів сторони обвинувачення не вказує на те, у чому полягає незаконність дій судді під час ухвалення ним рішень. Суддя нібито дотримався усіх процедурних норм і діяв у межах своїх повноважень.
Показання потерпілих у суді стосувалися тільки подій біля Дніпровської обласної державної адміністрації та на прилеглій території, а також їх затримання. Такі показання начебто спростовують версію сторони обвинувачення щодо будь-якої зацікавленості, домовленості, чи порушення законодавства суддею, - йдеться у вироці.
Під час розгляду справи правоохоронці зазначили, що у деяких активістів були вилучені засоби для заподіяння тілесних ушкоджень та нападу: в одного палка, у двох інших — ножі, ще один затриманий на момент розгляду клопотання про запобіжний захід загубив паспорт.
Сторона обвинувачення також не змогла довести у чому проявилася особиста зацікавленість у питаннях карʼєри при арешті девʼятьох активістів. Таке обвинувачення слід вважати неконкретним і таким, що ґрунтується на припущеннях, йдеться у вироку.
Суддя не є субʼєктом злочину за статтею 371 КК. Таким може бути службова особа органу дізнання, слідчий, прокурор, а у випадку завідомо незаконного тримання під вартою — також начальник місця попереднього увʼязнення. Натомість судді за свої завідомо незаконні рішення мали б нести відповідальність за ст.375 КК, яка визнана неконституційною.
Таким чином суддю виправдали.
Фото: Микола Решетнік під час судового засідання у 2016 році в Запоріжжі. Depo Запоріжжя
Читайте також: