Величезна кухня-комбінат та Палац профілактики: як 100 років тому виглядав район Чечелівки у Дніпрі.

Чечелівський район був заснований в Катеринославі у 1880-х роках. Вважається, що назву йому дав солдат Чечель, який першим збудував будинок на цій території. Місто швидко розвивалося та збільшувалося його населення. Активно забудовуватися Чечелівка розпочала у 1890-х роках, коли розпочав роботу Брянський завод, на початку ХХ століття поселення почало швидко розростатися. З'являються вулиці Керосинна, Сквозна та інші. Зводяться двоповерхові кам'яні будинки, де здаються кімнати в найм для робітників заводу.

17.07.2024

Яна Юхименко

Журналісти dnepr.info вирішили згадати, як виглядав район Чечелівки 100 років тому.

Тут була фабрика-кухня. Знаходилася вона неподалік заводу і передбачалося, що співробітники підприємства не витрачатимуть час на приготування їжі, зможуть купити все потрібне на кухні. Зроблено це було для того, щоб люди мали більше вільного часу.

За територією ДК був ось такий сквер. Він і зараз є, але виглядає дещо інакше і значно менший.

Ось так виглядав Палац охорони здоров'я одразу після свого зведення у 1920-х роках. Сьогодні Палац покинутий і перебуває у напівзруйнованому стані. Раніше тут була поліклініка, обслуговувалися переважно робітники заводу.

У 1930-х роках у районі з'явився новий Палац культури металургів, або по-старому ДК Ілліча. Наразі будівлю реконструювали. До цього кілька років він був у дуже поганому стані.

А це колишній Будинок працьовитості. Під час Катеринослава бездомні та інваліди могли отримати тут роботу – клеїли конверти, а ті, кому не було куди йти – ще й нічліжку. Безхатченків годували та допомагали соціалізуватися, знайти житло. Будівлю звели 1911 року на благодійні кошти. Робочий день для співробітників тут тривав 9 годин, з яких 2 години відводилися під відпочинок.

Пізніше тут розташовувався санітарний відділ залізниці, суд, прокуратура. У 1990-х будівлю планували реконструювати, але далі зняття даху справа не пішла. Зараз будівля стоїть із дірявим дахом і потихеньку розсипається.

Це було чоловіче училище, у 1920-х роках воно перетворилося на школу, а після Другої світової війни – на дитячий садок. Нині на місці будівлі – огорожа церкви.