Сайт Дніпра
Новини
Унікальна ліпнина на будівлі біржі праці: як виглядає колишня нічліжка для безпритульних у Дніпрі (ФОТО)

Унікальна ліпнина на будівлі біржі праці: як виглядає колишня нічліжка для безпритульних у Дніпрі (ФОТО)

14.11.2022 15:06

просмотров

У Дніпрі є багато старовинних та красивих будівель, що переживають не найкращі свої часи. Багато з них знаходяться у напівзруйнованому вигляді. Їх колись хотіли реконструювати, створювали проекти для реставрації, але згодом усе затихало. Одна з таких будівель знаходиться у Чечелівському районі. Колись біржа праці для бідних та безпритульних виглядає не найкращим чином.

На одному з перехресть проспекту Нігояна знаходиться старовинний «Будинок праці». Зведена понад 100 років тому будівля сьогодні перебуває у жалюгідному стані. Він не має даху, вікон, перекриттів. Зі стін ростуть дерева. Це був приватний особняк, де розміщувалися нічліжки та їдальня для бідних. Його фасад був прикрашений унікальною ліпниною.

У 1911 році вулиця, на якій вирішено було побудувати «Будинок праці» називалася Керосиновою. Дім звели на гроші кількох благодійників. Передбачалося, що будинок стане своєрідною біржею праці та фабрикою з виготовлення паперових пакетів, конвертів та клоччя, а роботу тут зможуть отримати бездомні, колишні в’язні, інваліди, а також ті, хто гостро потребує заробітку.

Частина кімнат будівлі була відведена під «кабінети», де працювали люди, а в одній з його частин була облаштована і «нічліжка», де можна було переночувати та отримати порцію обіду чи вечері. Співробітники працювали по 9 годин, мали перерву на обід.

Будинок був зведений коштом благодійників, але дотація на його утримання також виділялася з міського бюджету. Також Міська Дума надала для будівництва додаткові гроші.

Рішення про будівництво «Будинку праці» було прийнято в 1909 році, а зведено його було в 1911. Та враховуючи його призначення будинок виглядав дуже незвичайно: серед робочої слободи та хат-мазанок височів особняк у кілька поверхів з пишно оздобленим фасадом головного корпусу та скромним оформленням фасаду решти «частин» будівлі.

У 1914 році «Будинок праці» переобладнали під військовий госпіталь, а після Першої світової війни будівля стала адміністративною.

Тут встигли «побувати» і санітарний відділ залізниці, суд, і навіть прокуратура одного з районів. У 1990-х роках будівля була приватизована, потім з неї хотіли зробити культурний центр, але щось не склалося.

З того часу будівля стоїть і потроху руйнується, відкрита для всіх вітрів та дощів. Ліпнина головного фасаду подекуди збита, але все ще привертає увагу.