У Дніпрі намагаються позбавити статусу пам'ятки архітектури відому історичну будівлю в центрі міста
Нинішній власник споруди хоче довести, що вона немає історичної цінності.
У Дніпрі оскаржують цінність будівлі колишнього лікеро-горілчаного заводу. Нинішній власник споруди через суд хоче довести, що це не пам'ятка архітектури. Розгляд справи триває другий рік.
Наразі, за ухвалою суду, фахівці Київського відділення Національного наукового центру "Інституту судових експертиз" Мін'юсту мають визначити, чи є історичний будинок пам'яткою.
Про це повідомили в Управлінні з питань охорони культурної спадщини Дніпровської міської ради.
В управлінні кажуть, що пам'ятка, яка 29 років вважалась такою, що має історико-культурну цінність, може втратити свій статус через дії власника, який ставить власні інтереси вище культурної спадщини України, що йде в переріз Конституції України, а саме:
- стаття 54 Конституції України передбачає, що культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які знаходяться за її межами
- стаття 66. Кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Будівля, яка розташовується на перехресті вул. Степана Бандери і просп. Лесі Українки, належить до зразків промислової архітектури кінця 19 сторіччя.
Споруда, якою нині володіє ТОВ "Озерна площа", була побудована наприкінці 19 століття. У 1897 році та відкрили Катеринославський казенний винний склад.
На початку 20 сторіччя склад був крупним комплексом, до якого входили виробничі, складські, адміністративні та житлові будівлі. При ньому також розміщувався власний приймальний покій для хворих чи травмованих робітників.
У 1910 – 1911 роках при Казенному винному складі було зведено станцію біологічної очистки стічних вод інженером-технологом Бродським Іллею Юхимовичем.
Завод зупинявся лише під час Першої світової війни, оскільки в ньому розташовувався військовий госпіталь. А у роки Другої світової, майже коли Дніпро був під окупацією, він працював. Так тривало до кінця 2000-х.
Читайте також: