Хлопець працював фрезерувальником термовідділу ТНЦ-1 на заводі “Інтерпайп”, куди прийшов після служби в армії. Наставники та колеги загиблого героя згадують його як здібного учня, дуже чуйну і відкриту людину.
На сторінці “Інтерпайп НТЗ” у Facebook пишуть, що Віталій без вагань взяв у руки зброю після широкомасштабного наступу РФ в Україну.
“На оборону країни він без вагань став з перших днів війни. Весною під час боїв за Волноваху Віталій отримав тяжке поранення ноги, але це не зупинило його в бажанні захищати свою країну. Після лікування та реабілітації повернувся до своєї бригади на Донеччину”, – згадують бійця колеги.
Вдома на воїна чекали батьки та сестра. 17 лютого 24-річного Віталія поховали в рідному селі.
Читайте також:
Анна Кравчук
Автор:
У п'ятницю, 24 березня, російські загарбники вкотре атакували Нікопольський район.…
У п'ятницю ввечері, 24 березня, у Дніпрі на вулиці Робочій…
Правоохоронці міста Кривий Ріг, що на Дніпропетровщині, затримали чоловіка, який…
У п'ятницю, 24 березня, у Дніпрі з вікна 10-го поверху…