Дніпровські археологи нині досліджують балку Канцерка неподалік Дніпра. Вона була центром гончарного промислу давніх аланів. Про перші результати повідомили Дніпропетровському історичному музеї імені Яворницького.
Зокрема, археологи відшукали гончарне горно аланів датоване 7 століттям, коли племена аланів жили на території сучасної Дніпропетровщини.
Триває археологічне дослідження пам’ятки “Балка Канцерка”. Начальниця експедиції Ганна Юрченко відшукала чергове гончарне горно аланів, датоване VII ст. У такий спосіб колеги вшанували пам’ять археолога Володимира Ходаса, захисника України, який нещодавно відійшов у засвіти. Цьогорічні польові виїзди є продовженням його розкопу, закладеного в 2009 р, – йдеться у повідомленні.
Знайдені артефакти стануть в пригоді під час вивчення курсу з історії Середніх віків.
Хто такі алани?
Ще з часів античності аланами називали великий загал кочових іранських племен (переважно північних іранців). Спочатку це ім’я було самоназвою певної групи племен, але вже до ІІІ сторіччя ним майже повністю замінили такі макроетноніми, як сармати та аорси. Відомості чи згадки про аланів є в сирійських, китайських, вірменських та грузинських хроніках.
Алани займалися скотарством, землеробством, а згодом і ремеслами. Ці племена у різні часи жили в Криму, Нижньому Подніпров’ї й Молдові, але незабаром вони загинули під ударами монголів.
Вцілілі алани сховалися від монголів в горах Центрального Кавказу і в Закавказзі. Ймовірно, певні групи аланів, разом з іншими групами сарматського кола, дали початок сучасним осетинам.
Читайте також:
