Журналісти dnepr.info вирішили згадати, як виглядав парк Шевченка раніше, коли вхід був платним.
До заснування міста на місці, де зараз знаходиться парк Шевченка, жив козак Лазар Глоба. У своєму маеткуі він розбив сад, побудував водяний млин, майстерню, де з вовни шили різні речі. Пізніше козак продав свій сад Григорію Потьомкіну, а сам став жити в іншому своєму маєтку, що знаходився в низовині новоствореного міста.
При Потьомкіні на місці майбутнього парку було розбито англійський сад з оранжереями, де росли ананаси, лимони, гранати та апельсини. Але після смерті Потьомкіна територія парку відійшла до міста. Їм ніхто не займався, багато рослин та дерев загинули.
Відновлювати територію почали лише ближче до початку 1840-х років. У парку почали проводити народні гуляння, а на початку минулого століття він став центром суспільного та культурного життя міста.
У 1917 році територія парку була названа на честь Тараса Шевченка і, як і раніше, залишалася місцем культурного життя міста. Тут щовечора грав духовий оркестр, було встановлено альтанки, побудовано ресторан «Волна», росли різні квіткові композиції.
Після Першої світової війни та революції парк був зруйнований, багато рослин було викопано або загинуло від того, що не мали належного догляду, у 1920 році парк стали відновлювати. У 1935 році парк був повністю реконструйований і став Центральним парком культури та відпочинку. На облаштованих алеях стояли лавочки і навіть було встановлено невеликий атракціон – оглядове колесо.
Усю територію парку було обнесено парканом. Огорожа з того часу стала постійниною у парку.
На території зеленої зони з’явилися павільйони, де можна було купити напої, морозиво та інше, відкрився Зелений театр. Після Другої світової війни парк знову реконструювали і продовжили до Монастирського острова.
Цікаво, що понад 50 років вхід до парку був платним. Плату за відвідування парку відмінили лише на початку 1960-х років. Білетна каса, де можна було купити талончик на вхід, знаходилася прямо біля колонади входу в парк.
#image_title
Фото: Н. Бусигіна, група «Катеринослав-Дніпропетровськ: історія, фото»
Читайте також:
