Озера, граніт та глина: де у Дніпрі знаходиться улюблена балка велосипедистів
У балках Дніпра регулярно влаштовують походи, велосипедні прогулянки та спортивні заходи, оскільки там просторо, немає автомобілів, багато зелені та гарна природа. Біла балка у Дніпрі – це назва величезного «комплексу» пагорбів, де не лише живуть люди, але також є ліс, з підземних джерел тече кілька струмків, є озера, а також можна подивитися на спадщину льодовикового періоду. А деякі пагорби цієї балки мають свої назви та місцеві легенди.
Біла балка знаходиться у Новокодацькому районі Дніпра. Її протяжність від краю до краю становить майже 7 км, а перепади між висотами та низинами пагорбів становлять 40 метрів. Балка вважається одним із найкрасивіших куточків природи у Дніпрі.
Є в балці навіть свої «скелі» – великі білі пагорби. Це гранітні скелі, їх називають «Баранячі лоби». Породу «відполірували» води льодовика. За часів Ризького заледеніння, а це близько 200 тисяч років тому, один із кордонів льодовика доходив до Дніпра, потім він розтанув і вода «попрацювала» з гранітом.
У верхній частині балки б'ють джерела. Тут є кілька невеликих озер, а у пагорба, де протікають джерела, навіть є своя назва «Кринічний», а дві ставки називаються Старий чи Верхній та Новий чи Нижній. За легендою, вода в одному з джерел допомагає вилікувати захворювання шкіри і навіть омолоджує. Але в якому саме джерелі ця вода – ніхто не знає.
Ще трохи більше 50 років тому у балці водилися вовки, лисиці та кролики. Але з розвитком міської забудови тварини пішли в інші ліси, і тепер можна зустріти тільки польових мишей, їжаків і різних птахів.
Про Білу балку складено масу легенд, так, наприклад, згідно з повір'ями, раніше на одному зі схилів жив перевертень. Подейкували, що понад двісті років тому оселився на вершині балки козак-одинак, який уникав будь-якого спілкування з місцевими жителями. А щоночі він збігав схилом балки вниз і перетворювався на вовка. Можливо, така легенда народилася, оскільки в той час у низині було багато вовків і звичайні жителі Білої балки затримавшись тут допізна ставали їхніми жертвами.
Криничний «відділ» балки часто називають «Безпˋятою балкою», а походження назви також пов'язують з вовками. За однією версією, місцеві жителі, помітивши вовків, бігли від них що аж п'яти виблискували. А про другу версію походження назви писав історик Дмитро Яворницький. Описуючи яр, він покладався на розповідь одного з місцевих жителів. Той розповів Яворницькому легенду про рису, яка надумала створити звіра, який би знищував божих створінь. Придумавши вовка, чорт ніяк не міг зрозуміти, як його оживити і звернувся за порадою до Бога. Той порекомендував творцеві хижака стати поруч із вовком і сказати: «Встань вовк і з'їж чорта», а потім стрибнути у воду. Хромоногий так і зробив, але стрибнути в річку не встиг, а вовк вкусив його за п'яту. Яка з легенд «правильна» і найточніша – сказати складно.
А ось пояснити назву «Біла балка» досить просто – багато років тому тут було виявлено родовище білої глини. Так територію і почали називати.
фото з мережі Інтернет
Читайте також: