Незвичайна історія про порятунок євреїв під час окупації у Дніпрі
Під час Другої світової війни мешканці Дніпра допомагали євреям: ховали їх у себе у дворах із ризиком бути розкритими німцями. Часто вони не знали імен та прізвищ тих, кому допомагали. Кілька днів тому у групі «Історія у фотографіях. Катеринослав-Дніпропетровськ» адміністратор групи Олена Присягіна розповіла історію підписниці Олени Молчанової. Історія сталася у Діївці під час Другої світової війни.
Журналісти dnepr.info вирішили написати про цю історію.
Під час війни дідусь оповідачки пішов на фронт, а його дружина Наталя із трьома дітьми та батьками залишилася у Діївці. Під час окупації німці мешкали у дворах селища. У Наталії була довга коса до підлоги і одного разу вона розпустила її і тим часом у двір зайшли німці.
«І один німець збожеволів. Закохався. Відносився він до Наталі дуже шанобливо. Не ображав, не чіплявся. Приносив дітям шоколадки та просив знову розпустити косу. Батько у Наталії був суворий. Сказав, що коли ще раз побачу з-під хустки волосся, обріжу. А німець усе ходив і ходив, і просив її розпустити волосся. Наталя відмовляла. Ходила у хустці», - передає слова Elena Molchanova у групі «Історія у фотографіях. Катеринослав-Дніпропетровськ».
Німці скрізь шукали євреїв, ходили будинками, виловлювали та розстрілювали. Попереджали населення, що якщо в когось у будинку знайдуть євреїв, то розстріляють і ту родину, яка їх ховала
Якось уночі у вікно будинку, де жила родина Наталії, постукали. У дворі стояла незнайома сім'я: батьки та двоє дітей, хлопчик років 5 та крихта-дівчинка. Вони попросилися залишитись хоча б на одну ніч.
Наталя спочатку відмовила: «У мене маленькі діти та старі батько з матір'ю. Якщо вас знайдуть, то розстріляють нас усіх», але жінка навколішки благала допомогти їм.
Сусідка пробігаючи повз сказала, що хтось доніс німцям про зникнення єврейської родини, вулицею йде облава.
«І тут Наталя побігла до хліву, в якому зберігалося вугілля. Швидко, наскільки могла розрила у вугіллі яму куди родина сховалась. Просочила хліб молоком, замотала в ганчірку і дала дитині смоктати, щоби не видавала звуків. Накрила візітерів ганчірками, щоб було чим дихати і засипала вугіллям. Швидко забігла до хати та лягла. Загавкали собаки. Німці зайшли у двір. П'ятеро людей. Вони були напідпитку. Сім'ю розбудили та вигнали у сорочках у двір. Все життя промайнуло в Наталії перед очима. Вона обійняла своїх дітей, подумки прощаючись. Але не хвилювалася. Був повний внутрішній спокій. І думки про дітей у сараї з вугіллям. Німці попрямували туди», - розповіла підписниця.
І щоб відволікти увагу німців Наталя розпустила своє волосся. Вона зірвала косинку з голови і волосся впало додолу, переливаючись у променях ранкового сонця. Їй вдалося відвернути увагу німців.
«Німець, який раніше просив розплести косу, вирішив, що це для нього і почав випраджувати інших німців із двору. Сам же вклонився і подякував, що Наталя нарешті показала своє волосся. За спогадами Наталії, молоду пару звали Соня та Яків (але з іменами можлива неточність, історія давня). Хлопчика Михайлом, а дівчинку невідомо», - згадує підписниця.
Ця сім'я пробула у дворі до наступної ночі. Ніхто, окрім Наталії, не знав, що у вугіллі і ховалася родина євреїв. Їх погодували, переодягли і наступної ночі вони пішли. Жінка, що їх прихистила, навіть не хотіла знати, в який бік вони йдуть.
Через деякий час врятована нею сім'я передала звістку – Наталі принесли два яблука та передали слова: «Соня просила передати, що молитиметься за тебе на Торі». А ще сказала: «Передайте Наталці, нехай вона мені будь ласка сниться».
Врятована їй сім'я поїхала у товарняку, у вугіллі.
«Бабуся дуже часто про них згадала. І ця сім'я наснилася їй вже після війни. Одного разу Соня прийшла уві сні до неї і сказала: «Наташо, з нами все добре», - пишуть у групі.
Історія та фото: гурт «Історія у фотографіях. Катеринослав-Дніпропетровськ»
Читайте також: