Нині в це досить важко повірити, але колись на Дніпрі плавало чимало човнів. Ще якісь півстоліття тому через навалу саморобних суден, рух був таким жвавим, що утворювалися затори.
Свої спогади про це жителі Дніпра розповіли у Facebook-спільноті “Історія у фотографіях. Катеринослав – Дніпропетровськ”.
У середині 60-х років батьки купили моторний човен, спочатку дерев’яний. Влаштуватися на стоянку для моторних човнів – вдача. Відпочивали понад місяць на березі річок Самара, Самарчук, Піщанка. Палатки, їжу готували на бензинових плитах. У ті роки найдешевший бензин коштував 4,5 копійки (!) за один літр, – згадує житель Дніпра Alex Rouget.
Що цікаво, більшість човнів, які плавали річкою в 1960-х роках, були саморобними.
Дерев’яні дощаті або, частіше, фанерні. Купували журнал «Катера и яхты» (тільки у вільному продажу, підписки не було), в якому просто безліч проєктів моторних човнів, байдарок, яхт. У 1970 році дерев’яний човен замінили на алюмінієвий. Хоч бензин і подорожчав (дешевший став 7 коп. за літр), мені, як студенту зі стипендією у 45-60 рублів, вистачало, щоб за три («зелені», «троячка») рублі купити у «лівака» (яких було багато) три каністри (60 літрів!!!) бензину. Для порівняння: пляшка «оковитої» коштувала 2 руб. 87 коп. та 3 руб. 12 коп, – згадує чоловік.
На Дніпрі було важко проштовхнутися, особливо у години пік – суботнім ранком та недільного вечора, а усі острови були зайняті відпочивальниками з різних верств населення.
Втім, на початку 80-х поїздки на човнах стали непопулярними.
На мою думку, підросли ті, які народились у 1963-68 роках та якім це було вже не так цікаво; й паливо суттєво здорожчало: 11 коп. за літр, потім 13 й далі. Але ностальгії немає. Просто, як частина життя, – розповідає містянин.
Ось такими були ті човни:
Читайте також:
