Любив борщ із карасями, випустив «Буквар» та малював портрети: ТОП-10 фактів про Шевченка
10 березня в Україні – другий «Шевченківський день» чи День пам'яті Шевченка. Український поет народився 9 березня, а помер 10 березня, тож ці два дні весняного місяця отримали таку назву. Тарас Шевченко помер у 47-річному віці. Його тіло перевезли до України, де, як і просив, поховали у Каневі.
Журналісти dnepr.info вже розповідали про історію пам'ятників у Дніпрі, що присвячені поетові, а сьогодні ми зібрали ТОП-10 цікавих фактів про Кобзаря.
Батько Тараса Шевченка був кріпаком, а мати – вільною селянкою, сім'я якої мала пасіку, її батько був чумаком та підробляв стельмахом.
З народження Тарас Шевченко «належав» поміщику Василеві Енгельгарду, який був племінником Григорія Потьомкіна.
У дитинстві батьки віддали Шевченка до дяківської школи. Через деякий час він недовго пропрацював помічником священика.
Коли Тарасу Шевченку виповнилося 16 років, Енгельгард віддав його до школи живопису, яка знаходилася в Санкт-Петербурзі. До цього Шевченко шукав собі наставників у малюванні по довколишніх селах на Черкащині і готовий був ходити вчитися за 15 км. За своє життя він написав понад 1,3 тис. картин. До нашого часу збереглися близько 800 робіт. На життя Шевченко заробляв тим, що писав портрети.
Перші вірші Шевченко написав, навчаючись у школі живопису. До її закінчення у поета вже була готова збірка «Кобзаря».
Улюбленим напоєм поета був чай з ромом, ще йому подобалася кава по-віденськи, а улюбленою стравою був борщ із карасями.
1861 року Тарас Шевченко власним коштом випустив «Буквар». Весь тираж, а це 10 тис примірників, було відправлено до безкоштовних шкіл, щоб діти могли навчатися грамоті.
Перший екземпляр «Кобзаря» було видано 1840 року. З того часу книгу перевидавали понад 8 млн разів. Твори Шевченка перекладені більш ніж 100 мовами, у тому числі японською, корейською, арабською.
Перший пам'ятник Шевченку встановили 1881 року. Сьогодні це місто називається Форт-Шевченком і знаходиться в Казахстані.
В Україні є найменша у світі репліка «Кобзаря». Видання розміром трохи більше 0,5 мм. Погортати сторінки можна лише за допомогою кінчиків волосся, а обкладинка книги зроблена з пелюстки безсмертника, прошита павутинкою. Автором репліки є український майстер Микола Сядристий.
Читайте також: