Сайт Дніпра
Новини
Коні з бубенцями та борода замість респіратора: як боролися з пожежами у Дніпрі 150 років тому

Коні з бубенцями та борода замість респіратора: як боролися з пожежами у Дніпрі 150 років тому

13.09.2022 15:22

просмотров

Понад 150 років тому Дніпро було забудоване дерев'яними будинками, такі які часто палали. Причин було кілька: від погодних умов до неправильного поводження з вогнем. Будинки стояли близько один до одного і часто полум'я швидко перекидалося з однієї будівлі на сусідню

Так, до 1840 року у місті було понад 800 дерев’яних будівель та лише майже 40 кам’яних. Кількість дерев’яних будинків збільшувалася, оскільки матеріал був дешевий, а збудувати будівлю з нього можна було швидко.

1864 року запам’ятався жителям Дніпра того часу частими серпневими пожежами. Вони виникали майже щодня, а поривчастий вітер розносив полум’я вулицями. Так, за день вогнем було знищено 125 будівель у центрі міста. Пожежі траплялися майже щодня, місцева влада та поліція почала підозрювати паліїв. Людей у пожежній команді не вистачало, повністю впоратися зі стихією вогню вони не могли. Часто одночасно у місті спалахували одразу кілька вогнищ і встигнути скрізь рятувальники не могли.

Службу у пожежній команді не можна було назвати легкою. Так, лише раз на тиждень пожежному давалося три години часу, який він міг витратити на миття в лазні. Якщо він протягом місяця показав бездоганну службу, йому могли дати вихідний на день, але не більше. На виїзд пожежники вирушали у мундирах та мідних касках, а головне, що мав «при собі» кожен рятувальник – вуса та бороду. Вони могли замінити йому респіратор. За даними істориків, вирушаючи гасити будівлю, пожежник змочував рослинність на обличчі, вусами «закривав» ніс, а бородою – рот. Волосся не давало вдихнути шкідливий дим.

На пожежу вони виїжджали на обозі із пожежним інвентарем. Попереду на коні їхав вершник із трубою і залежно від ситуації подавав різні сигнали. Труба звучала по-різному, коли треба було повідомити про тривогу або дати воду. Поки пожежники їхали на виїзд, містом дзвонили в дзвони. Для кожного району тут також була своя «мелодія», щоби не викликати загальну паніку у городян. Також вважалося, що якщо виїзд із пожежниками буде галасливим і красивим, то це заспокоїть мешканців і вселяє їм упевненість, що вогонь буде переможений. Тому на пожежу їх везли коні з ошатною збруєю та прикрашені попоною.

Команди рятувальників підпорядковувалися поліції, посаду начальників- брандмейстерів призначалися поліцейські.

До початку 1880-х років у Дніпрі була лише одна пожежна частина. Після чергової великої пожежі в 1885 році влада міста замислилася над будівництвом другої пожежної частини, але в життя проект втілили лише на початку 1890-х років. Архітектором ансамблю будівель виступив Фердінанд фон Гаген. На той час це був би відомий приїжджий міський архітектор. Він будував готелі, клуби, особняки та заводи. Багато його робіт можна побачити у Дніпрі досі. Поруч із пожежною частиною знаходилася поліцейська ділянка з камерами для затриманих, але частково все це було зруйновано ще до Другої світової війни.

Крім створення ще однієї пожежної частини влада міста вирішила заборонити мешканцям зводити будинки з дерева. Таким чином, кількість пожеж з часом зменшилася в рази.

фото: група “Історія в фотографіях. Катеринослав-Дніпропетровськ”

Читайте також:

Українська Русский