Кар'єр на місці фортеці, земляні вали та цвинтар: історія Старих Кодак у Дніпрі

Село Старі Кодаки – одне з найстаріших на території Дніпра та має багату історію. Тут жили козаки та лоцмани, була польська фортеця із земляними валами, що переходила із рук у руки. Нині на її місці – затоплений гранітний кар'єр.

23.07.2024

Яна Юхименко

Журналісти dnepr.info дізналися історію цього села.

Фортеця Кодак була збудована у 1635 році. З одного боку вона піднімалася над Дніпром, з іншого – була оточена ровом. У фортеці було збудовано монастир та слобода. Гарнізон складав до тисячі людей.

Фортецю будував коронний гетьман Конецпольський для стримування запорозьких козаків. Крім цього, вона мала перекрити шлях на Запоріжжя, куди бігли місцеві селяни. Комендант фортеці заборонив козакам виходити із Самари та займатися промислом на Дніпрі. Вже за два місяці після зведення фортеця була захоплена козаками, що повертаються з кримського походу.

Але вже через кілька місяців фортеця була відвойована у козаків. До 1639 її відбудували і зробили більшлю в розмірах. Потрапити у фортецю можна було лише через ворота із підвісним мостом. У 1648 році фортеця знову перейшла до рук козаків, гарнізон, що знаходився там, капітулював. У 1709 році фортеця Кодак була спалена.

Поселення під назвою Старий Кодак відродилося лише 1734 року. Але то було село, а не фортеця. Селилися тут переважно лоцмани, які перевозили вантажі та людей через пороги Дніпра. До 1787 на території колишньої фортеці вже було 10 лоцманських садиб. Поселення відносилося до Лоцмансько-Каменської волості Катеринославського повіту, що розташовувалося за територією Катеринослава.

На початку минулого століття тут почали видобувати граніт, а в 1940 році був виритий кар'єр – через нього було зруйновано більшу частину фортеці. Сьогодні від неї залишилася лише десята частина. Здебільшого це земляні вали. Зазначимо, що при зведенні ширина земляного валу складала 24 метри, висота 7 метрів.

Дорогою до кар'єру можна побачити покинутий цвинтар – перші поховання тут датуються XVIII століттям, але вони не вціліли. Зате тут можна побачити надгробки, що належать до середини ХІХ століття. Цвинтар вважається козацьким.