Історію 23-річного Дмитра розповів гендиректор лікарні Мечникова Сергій Риженко.
За його словами, хлопець родом із Кропивницького, його мама померла, тому він лишився з бабусею. Разом з братом Євгеном вони долучилися до ЗСУ.
На жаль, Дмитро отримав серйозні поранення. З відірваними руками, обгорілим обличчям, численними переломами та травмами його привезли до Дніпра.
Реаніматологи зробили майже неможливе – врятували життя хлопцеві. Зараз він дихає самостійно без апарата ШВЛ та розмовляє. На жаль, його обличчя сильно обпечене і невідомо, чи зможе Дмитро бачити в майбутньому.
За словами лікарів, Дмитро хотів тільки одного – почути кохану Аню, з якою їх розлучила війна. Він не наважувався попросити телефон.
Сьогодні йому піднесли до вуха слухавку, Аня сказала, що вона поряд, заходить у реанімацію.
День зустрічей, приїхала Аня та брат.
В обох на очах сльози.
Побачивши обпалене, поранене тіло Дмитра, питають, що буде далі.Може, у нас все вийде, я так скучив, – сказав Дмитро, зустрічаючи рідних, майже не бачачи їх обпаленими очима, – розповів Риженко.
Читайте також:
