«Чайна» з рюмками та їдальня для спортсменів: історія будинку Андрієвських у Дніпрі

 У будівлі були квартири для оренди на кілька кімнат, пральня, холодильник, комори, у кімнатах було проведено опалення та вода. Збудували його у 1911 році. Це був прибутковий будинок Андрієвського. Якийсь час у будинку жив історик Дмитро Яворницький, начальник залізниці Кніппер, власник одного з найбільших у країні кінопрокатів Спектор. Під час Першої світової війни одну з квартир було віддано під госпіталь. Після 1917 року власники будинку – родина Андріївських поїхала, постояльців стало значно менше, та й не могли вони оплачувати повну оренду квартири. Будинок почав занепадати. У 1920-х роках його перетворили на комуналку, але не на довго. Після Другої світової війни тут знову було облаштовано повноцінні квартири, в яких оселилися професори вишів та партійні чиновники.

Єдине, що залишилося незмінним з революційних часів – їдальня облаштована в колишніх коморах. Точніше, спочатку вона називалася «чайна №68». Але чай у закладі не подавали, а наливали усі види алкогольних напоїв. Розпалені відвідувачі по декілька разів на день влаштовували  бійки як у самій «чайній», так і поряд з будинком.

Мешканці постійно скаржилися у різні органи те що, що у «чайної» постійно п’ють та б’ються і домоглися те, що заклад закрилося вже на початку 1950-х років. Щоправда, не довго. За кілька місяців у тому ж підвалі відкрилася «дієтична їдальня». Асортимент страв у ній був мізерний, готували несмачно, але від клієнтів відбою не було. Причина проста – заклад хоч і змінив назву, але асортимент алкогольних напоїв залишився тим самим. Пізніше їдальня розширилася, змінила «профіль» і готувати тут стали краще, а алкоголю стало набагато менше.

«У 1980-х у підвалі була їдальня «Спартак». Альтанка на даху була в їхньому розпорядженні, але тільки для особливих гостей. І офіціант гасав туди періодично. Їдальня була основним пунктом харчування для різноманітних спортивних організацій», – згадує у соціальній мережі Facebook мешканець Дніпра Василь Шевельов.

Харчувалися у їдальні як керівники спортивних організацій, а й молоді спортсмени.

«У дитинстві займалася академічним веслуванням, нам видавали талони влітку на харчування до їдальні «Спартак». Якщо сметану з гранених склянок чайними ложками. Також тут можна було купити гарний шоколад», – згадує у соціальній мережі Facebook мешканка Дніпра Галина Гозалова.

У спортивній їдальні було величезне мозаїчне панно, яке зображало історію Спартака. Спортсмени, які отримували талони на харчування могли конвертувати їх у гроші та купити дефіцитні товари на кшталт шоколаду та інших солодощів.

У 1990-х на місці їдальні з’явилося повноцінне кафе. У самому ж будинку нині частина площі віддана під офісні приміщення та магазини.

Читайте також:

• Набережна, стадіони і не тільки: де в Дніпрі побігати та знайти бігову компанію
• Якщо вимкнули світло: як приготувати кашу на холодній воді та без плити
• Сережки у підлозі та пошуки діамантів на руїнах: історія будинку Шварца у Дніпрі
• Без світла, але з Інтернетом: як зробити мегапауербанк для роутера та телефону (ІНСТРУКЦІЯ)

Українська Русский

Автор: