Журналісти dnepr.info дізналися детальніше про нову субкультуру серед підлітків та новий вид спорту, а також про міфи про ці нові дитячі захоплення.
Субкультура «фурі»: котячі вушка та костюми звірів
Субкультура «фурі» набирає все більшої популярності в Україні. Суть її в тому, що люди (це не обов’язково підлітки, школярі, багато шанувальників цієї субкультури вже закінчили університети) ідентифікують себе як тварин, одягають прикраси у формі вушок, хвостів або м’які плюшеві костюми звірів, збираються до груп і іноді гуляють вулицею.
«Фуррі» поєднує шанувальників антропоморфних тварин, яких можна побачити по телевізору чи кінотеатрі. Найчастіше це можуть бути герої анімаційних фільмів, які схожі на людей, ходять на двох ногах, носять одяг, але не лише вони.
Шанувальники «фуррі» одягаються як звірята вважаючи цього персонажа своїм альтер-его, використовуючи його для ігор. Таким чином вони дають вихід своєму творчому початку, для них це свого роду хобі, творчість та відпочинок. Вони збираються компаніями, дивляться та обговорюють комікси та фільми з героями – антропоморфними тваринами. При цьому вони не ідентифікують себе з тваринами. У світі субкультура «фуррі» відома та популярна вже понад 20 років, в Україні донедавна «фуррі» не мали такої популярності, як зараз.
Найпопулярніші герої в субкультурі «фуррі» – це лисиці, собаки, вовки, великі кішки, дракони, скунси, видри, кролики та коні. Найменш популярні – кажани, олені. А слово, якими вони себе називають «фуррі» в перекладі означає хутряний костюм (мається на увазі костюм того чи іншого звірка).
Щоб показати “належність” до фуррі зовсім не обов’язково одягати хутряний костюм повністю, достатньо вушок або хвоста.
Хто такі «тері»
Субкультуру часто плутають з іншою культурою – «теріан», їх ще називають «тері», «теріантропи». Вони також не вважають себе твариною, сприймають себе як людину, але якщо для «фурі» їхній костюм – це творчість, то для «тері» їхня поведінка та костюм – це самоідентифікація. Представники цієї культури ототожнюють себе із хижими звірами.
У деяких випадках вони займаються квадробікою, щоб більше бути схожим на обрану для ідентифікації тварину, можуть спілкуватися між собою за допомогою гарчання та шипіння.
Що таке квадробіка
Квадробіку можна назвати новим видом спорту – це біг чи переміщення на чотирьох кінцівках. У квадробіці задіяні не лише ноги, а й руки. Задіявши їх шанувальники цього неофіційного виду спорту ходять, бігають, стрибають риссю й у висоту. Це допомагає розвинути силу та витривалість, зміцнити м’язи, покращити гнучкість, але квадробіка сильно впливає на суглоби, а переміщення таким незвичним для людського тіла способом підвищує ризик травмування.
Засновником квадробіки можна назвати японця Кеничі Іто. За його словами, він у дитинстві побачив, як пересувається мавпа з того часу щодня тренувався пересуватися як тварина. Він встановив світовий рекорд Гіннеса як найшвидший бігун рачки на дистанції 100 метрів. На те, щоб наловчитись так рухатися у Іто пішло 8 років.
Іто вже встиг розробити п’ять різних стилів пересування на чотирьох кінцівках. Ролики з квадробикою дуже популярні в інтернеті, а для шанувальників даного виду спорту в мережі можна знайти велику кількість аксесуарів – в основному це маски та «хвости» різних тварин: рисі, лисиці, кота.
Читайте також:
