Журналісти dnepr.info вирішили згадати, де раніше у нашому місті знаходилися некрополі та що з ними стало.
Найперше кладовище
Найдавнішим був цвинтар слободи Половиці. Знаходився він на схилі пагорба Довгої балки. Відомо, що перші могили з’явилися на цвинтарі наприкінці 1790-х років. Частину поховань вдалося знайти з 1905 до 1914 роки. Останки знайшли під час будівництва головного корпусу нинішньої «Дніпровської політехніки».
На місці стадіону
Ще один міський цвинтар Катеринослава знаходився на місці, де сьогодні розташовані вулиці Херсонська та Короленка. Але коли тут ховали людей місцевість перебувала за межами міста. Цвинтар функціонував з 1790-х по 1930-ті роки. За даними істориків, тут було поховано понад 100 тисяч осіб.
Відомо, що на цвинтарі було поховано губернатора краю Василя Коховського, а над його могилою було зведено Воскресенську церкву. Також тут була могила директора першої Катеринославської чоловічої гімназії Дмитра Мізка, директора Маріїнської жіночої гімназії та почесної громадянки Катеринослава Олександри Риндовської. На могилах померлих на цьому цвинтарі встановлювали мармурові скульптури, каплиці, статуї янголів. 1917 року на місці цвинтаря хотіли зробити музей. Але потім некрополь почали нищити.
У 1930-х роках тут звели стадіон «Сталь», пізніше перейменований на «Металург». Тепер тут знаходиться «Дніпро-Арена». За деякими даними, під час будівництва останньої було виявлено фундамент Воскресенської церкви, але детальнішої інформації немає. Також відомо, що робітники під час будівництва стадіону знаходили кришки трун та залишки склепів.
До 1966 року на стадіоні проводила свої тренування команда «Дніпро», потім «переїхала» на «Метеор», а на спортивній арені стали проводити уроки фізкультури для школярів сусідніх навчальних закладів. Потім тут працював ринок.
Зелена зона
Ще один цвинтар Фабричної слободи знаходився в районі, де проживали працівники підприємств міста. Було воно неподалік сучасних вокзалів. Працював з 1794 по 1837 роки. У 1860-х роках поряд з Фабричною слободою виникла нова – Чечеловська і місцевим жителям також потрібен цвинтар. Його територія займала сучасний проспект Нігояна, вулиці Щепкіна та вулицю Вірменської громади. Під час Другої світової війни цвинтар із громадянського перетворився на військовий. Після звільнення Дніпра цивільний цвинтар був повністю ліквідований, на його місці з’явився парк.
Севастопольський парк
Севастопольський цвинтар раніше займав територію нинішніх Сімферопольської, Героїв Крут та вулиці архітектора Олега Петрова. Це був досить великий некрополь, де ховали багатих та знаменитих місцевих жителів, а також учасників Кримської війни та тих, хто помер у богоугодних закладах міста. На цвинтарі був похований Олександр Поль, поет Іван Манжура, історик Андріан Кащенко, військовий лікар Микола Пирогов. Поруч із цвинтарем збудували Лазаревську церкву. Функціонував некрополь з 1850 до 1949 року.
Після його закриття на території цвинтаря почали будувати будинки, а на місці частини цвинтаря зробили меморіальний парк. За словами місцевих старожилів, при будівництві своїх будинків і після рясних опадів вони знаходили у дворах людські кістки та труни, а в деякі навіть примудрялися використовувати надгробні пам’ятники з цвинтаря як тротуарну плитку для доріжок біля будинків.
Парк Пісаржевського та могила Красносельського
Кладовище, де зараз знаходиться парк Пісаржевського, було засновано на початку минулого століття і діяло до початку 1960-х років. Серед тих, хто був похований на цій ділянці землі, був і вчений, ректор тодішнього гірничого інституту Лев Пісаржевський. Його могилу було вирішено залишити у парку, інші було прибрано. Парк та найближчі до нього будинки та магазини знаходяться якраз на території цвинтаря.
Ще один некропіль знаходився неподалік парку Пісаржевського. Називався Новий міський цвинтар і працював з 1917 по 1950-і роки. Тут був похований один із найвідоміших місцевих архітекторів Олександр Красносільський. Він проектував ЦУМ, «Дитячий світ», Палац охорони здоров’я та багато інших будівель. Його могилу також вирішили залишити, а родичам решти похованих було запропоновано перенести прах на відкритий тоді новий Запорізький цвинтар. На місці некрополя зараз парк.
Читайте також:
