Поліцейський з Дніпропетровщини евакуював з-під обстрілів понад 4 тисячі людей
З перших днів війни поліцейський офіцер Піщанської територіальної громади Володимир Гужва допомагає людям та армії.
Володимир працює в поліції вже п’ять років, із них три роки - на посаді поліцейського офіцера громади. Коли почалося повномасштабне вторгнення, 24 лютого, весь особовий склад поліції Дніпропетровщини підняли за тривогою.
Я і мої колеги тиждень жили на роботі, не випускаючи з рук зброю. Наш народ об’єднався та показав, як сильно прагне побороти ворога. Усі люди допомагали один одному, і ми, як поліцейські офіцери громади, не могли лишатися осторонь, - згадує поліцейський перші дні війни.
Володимир розповів, що в цей час до них звернулися представники громадської організації з проханням допомогти евакуювати мешканців Харкова. Місто та область постійно перебували під ракетними та артилерійськими ударами, люди жили у постійній небезпеці. Вже наступного дня поліцейські відправилися на допомогу. Пункт збору було оголошено у передмісті Харкова, але через відсутність громадського транспорту та інтенсивність обстрілів багато людей не змогли туди дістатися. Поліцейські почали їздити по місту та збирати людей. Жінки з дітьми виходили з підвалів та бомбосховищ, їх заспокоювали та пояснювали, що потрібно робити. Потім автобуси з людьми супроводжували до безпечного місця на території Дніпропетровської області.
Близько півтора місяця ми займалися евакуацією людей з Харкова, майже щодня вивозячи з-під обстрілів понад 100 людей. Загалом за приблизними підрахунками нам вдалося евакуювати близько 3,5 тис. жителів Харкова та області. Коли всі охочі евакуювалися з цього регіону, ми вирушили у Донецькому напрямку. З міст Краматорськ, Бахмут, Слов’янськ вивезли ще близько 700 мирних мешканців. У таких поїздках у нас пройшов березень та квітень, - згадує поліцейський.
Крім того, Володимир разом з колегами допомагає нашим захисникам.
Ми почали доставляти бійцям військову амуніцію, ліки, засоби гігієни, домашні обіди, радувати їх дитячими малюнками, солодощами. Люди нашої громади почали готувати консервовані каші з м’ясом. Іноді від самих бійців надходили запити, що їм чогось не вистачає – саперних лопаток, біноклів, приладів нічного бачення, інших речей, які на фронті через обстріли швидко виходять із ладу. Я не можу навіть порахувати, скільки виїздів ми зробили до Донецької та Луганської областей, на лінію фронту. Самі військові часто нас відмовляли, попереджали про інтенсивні обстріли, наступ ворога. Але ми збиралися та їхали, бо знали, що там, на передовій, чекають наш вантаж. Військові докладають титанічні зусилля для нашої перемоги, а ми зробимо все можливе, щоб бути для них сильним тилом, – пояснив свою позицію Володимир.
Родина підтримала правоохоронця - його дружина, теж поліцейська, з однорічною донькою печуть печиво для бійців.
Кожного дня мене надихають та мотивують на службу наші люди, наші воїни, які є для мене прикладом. Війну виграє не армія, війну виграє нація, тож перемога буде за нами, - каже поліцейський.
Читайте також: