1. 25 жовтня 2009 року — одна з можливих відповідно до Конституції дат проведення чергових виборів президента.
Відповідно до Ч. 5 Ст. 103 Конституції чергові вибори відбуваються «в останню неділю останнього місяця пятого року повноважень Президента України». Зазвичай строк повноважень президента привязаний до виборів. Нагадаємо, що перший тур виборів 2004 року відбувся 31 жовтня.
Таким чином можна говорити про два моменти:
По-перше, вибори 25 жовтня 2009 року є черговими, а не позачерговими.
По-друге, рішення ВР відповідає Конституції і Конституційному Суду прийдеться сказати, буквально, нове слово не тільки в юстиції, але і в мовознавстві та арифметиці, щоб довести протилежне.
2. Не погоджуючись із Секретаріатом президента, в якому доцільним вважали проведення виборів 17 січня 2010 року, Верховна Рада виходила, передусім, з практичних міркувань.
По-перше, перенесення дати виборів на більш пізній строк було повязано із надзвичайним характером президентських виборів 2004 року, зокрема — з проведенням непередбачуваного Конституцією та законами «третього туру» виборів. Навряд чи доцільно закріплювати саме такий характер виборів в подальшому — адже президент, насправді, мав би бути обраний 31 жовтня, або 21 листопада.
По-друге, січень (навіть середина місяця) невдалий час для проведення виборів, оскільки передбачувана низька явка і високій рівень фальсифікацій (як на виборах в Тернополі). Отже, вибори можуть просто не відбутися, або їх результати будуть суттєво перекручені.
3. З політичної точки зору рішення Ради — реакція на виступ президента 31 березня, в якому він запропонував не антикризовий пакет, а, фактично, програму наступного президента (неважливо — його самого чи преємника). Причому Ющенко продемонстрував неадекватне сприйняття реальності, а його конституційний проект веде або до анархії та розвалу системи державного управління, або до встановлення президентської диктатури.
Формально-юридичних причин для дострокового усунення президента наразі немає, але виступ додав депутатам бажання припинити повноваження цього президента якомога скоріше.
4. Підстав для проведення дострокових виборів немає тим більше — Рада працює; коаліція, принаймні юридично, існує; уряд виконує свої обовязки. Отже президент не може примусово розпустити Раду, а депутати не бачать потреби для добровільного розпуску ВР.
Дехто вважає, що призначення виборів переслідувало мету зірвати дострокові вибори парламенту, які планували Партія регіонів та президент. Це цілком можливо, проте фракція ПР голосувала, все ж, за встановлення дати президентських виборів. Отже, ми будемо відстежувати подальші дії опозиції, щоб зірвати будь-які недемократичні та неконституційні дії з її боку.
Василь Стоякін, директор Центра політичного маркетингу.
Dnepr.Info
