Як встановило слідство, зрадником виявився колишній військовослужбовець із Дніпропетровської області, який мав російське громадянство. На відміну від типових випадків вербування через анонімні Telegram-канали, чоловік самостійно шукав контакт із представниками РФ і погодився працювати на ворога.

За даними слідства, агент виконував одну з найнебезпечніших задач — відстежував роботу української авіації, яка забезпечує захист неба над прифронтовим регіоном. Під час повітряних тривог він фіксував час та координати зльотів бойових літаків і гелікоптерів Сил оборони, намагаючись встановити маршрути та місця їх базування.

Отриману інформацію ворог міг використовувати для планування ракетно-дронових ударів та пошуку "вікон" у системі протиповітряної оборони Дніпропетровщини.

Щоб уникнути викриття, чоловік постійно змінював маршрути пересування власним автомобілем і проводив розвідку в різних районах області, збираючи дані про активність українських сил.

Оперативники затримали агента за місцем проживання. Під час обшуку у нього вилучили російський паспорт, мобільний телефон із доказами співпраці з ворогом, а також матеріали, що підтверджують його розвідувальну діяльність.

Слідчі повідомили затриманому про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України — державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану. Наразі він перебуває під вартою без права внесення застави.

За цією статтею передбачено найсуворіше покарання — довічне позбавлення волі з конфіскацією майна.

За попередньою інформацією, вибух стався поблизу приватного домоволодіння. Унаслідок інциденту 27-річний старший лейтенант поліції загинув на місці.

Також поранення отримали ще один поліцейський та двоє цивільних чоловіків. Постраждалим надається необхідна медична допомога.

Вибухом пошкоджено службовий автомобіль та приватне домоволодіння. Обставини події встановлюються.

За даними правоохоронців, зловмисник переліз паркан приватного домоволодіння, розбив вікно та проник усередину. Щоб приховати сліди, він знеструмив будинок.

Усередині будинку чоловік напав на господаря, вдарив його по обличчю та почав вимагати гроші й цінності. Перебуваючи під тиском, жінка віддала нападнику золоті сережки та грошові кошти.

Після скоєного зловмисник утік, однак оперативно був встановлений і затриманий поліцією. Наразі він перебуває під вартою, йому загрожує позбавлення волі.

Зокрема, з перебоями працювали monobank, ПриватБанк, Viber, Facebook, YouTube, Netflix, Twitch та Slack. Також фіксувалися труднощі в роботі окремих українських і міжнародних онлайн-сервісів.

За даними сервісу Downdetector, проблеми охопили десятки платформ одночасно, що викликало масові скарги користувачів на неможливість авторизації, проведення платежів, відсутність сповіщень та збої у відтворенні контенту.

Попередньо причиною інциденту називають технічні проблеми в роботі хмарної інфраструктури Amazon Web Services (AWS), яка використовується тисячами компаній по всьому світу для роботи своїх сервісів.

Через це також могли спостерігатися перебої в роботі інших популярних платформ, які залежать від цієї інфраструктури. Фахівці зазначають, що навіть локальні збої в AWS здатні викликати глобальні наслідки для великої кількості сервісів.

За офіційними даними, внаслідок нічної атаки загинули 16 людей. Ще 42 особи дістали поранення.

Серед постраждалих — четверо дітей. Троє з них продовжують перебувати у лікарні разом із 21 дорослим. Медики надають усім необхідну допомогу та стежать за станом поранених.

Рятувальники завершили розбір завалів та пошук людей на місці влучання. Наслідки атаки уточнюються.

Нагадаємо, 3 червня оголошено днем жалоби за загиблими в Дніпрі.

Зокрема, посадовиця не внесла до декларації інформацію про:

• позики від трьох фізосіб на суму 4,5 млн грн (на ці кошти було придбано 12 ділянок та 3 квартири);
• 6,2 млн грн коштів, які вона надала в борг юридичній особі;
• понад 2 млн грн витрат на купівлю двох квартир у новобудові.

Також депутатка занизила свої офіційні доходи на 345 тисяч гривень. Окрему увагу НАЗК привернула купівля автомобіля Porsche Cayenne — у документах вказано, що жінка придбала елітне авто всього за 3 тисячі гривень, хоча попередній власник купив його за кілька місяців до цього в дев'ять разів дорожче.

Наразі жінці вручено підозру за ч. 2 ст. 366-2 КК України. Досудове розслідування триває.

Про це повідомив міський голова Борис Філатов.

За його словами, чоловіка не було вдома у ті хвилини, коли російський дрон влучив у квартиру. Внаслідок пожежі житло знищене вщент.

Водночас через атаку постраждали двоє людей. Їм надається необхідна допомога.

Наразі на місці працюють екстрені служби, які ліквідовують наслідки ворожого удару та оцінюють масштаби пошкоджень.

Про це повідомив голова Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа.

За його словами, медична допомога знадобилася 8-річній дівчинці та її брату. Обох дітей госпіталізували до лікарні.

Наразі медики оцінюють їхній стан як середньої тяжкості та надають усю необхідну допомогу.

Нагадаємо, російські війська завдали удару безпілотником по житловому будинку в Дніпрі. На місці працюють рятувальники та інші екстрені служби. Інформація щодо наслідків атаки уточнюється.

Внаслідок удару пошкоджено багатоповерховий житловий будинок. На місці події працюють екстрені служби, які обстежують територію та ліквідовують наслідки атаки.

Інформація щодо можливих постраждалих наразі уточнюється. Рятувальні роботи тривають.

Попри те, що пошуково-рятувальні роботи на місцях влучань тривають, станом на 14:20 відомо про 12 загиблих, серед яких двоє дітей. Ще 37 людей отримали поранення.

У місті приспущені державні прапори та рекомендовано обмежити проведення розважальних заходів. Рятувальники продовжують розбір завалів і пошук людей під руїнами.

Про це повідомляє КП Дніпроводоканал.

Відключення пов’язане з ремонтними роботами, що виконуються на вулиці Підгірній, будинок 104. У зв’язку з цим без водопостачання залишилися мешканці селища Чаплі.

У комунальних службах зазначають, що водопостачання буде відновлено протягом дня після завершення робіт. Мешканців просять із розумінням поставитися до тимчасових незручностей.

​Прокурори Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра завершили розслідування та скерували до суду обвинувальний акт стосовно місцевого мешканця. Чоловіка звинувачують у систематичному вчиненні насильницьких дій сексуального характеру щодо малолітньої дитини.

​За даними слідства, злочини відбувалися у період з грудня 2025 року по лютий 2026 року. Обвинувачений неодноразово знущався з 4-річного сина своєї цивільної дружини, користуючись моментами, коли жінки не було вдома.

​Про те, що сталося, хлопчик згодом зміг розповісти бабусі. Жінка негайно звернулася до правоохоронних органів.

Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч. 4 ст. 153 КК України (Сексуальне насильство, вчинене щодо особи, яка не досягла чотирнадцяти років).

​Наразі фігурант перебуває під вартою в очікуванні судового вердикту.

Постраждалого хлопчика вилучили з цього середовища, зараз він проживає разом із рідним батьком та бабусею.

Про це повідомили у комунальному підприємстві.

Наталія понад 20 років працювала у тепловій галузі міста. Свій професійний шлях вона розпочала як контролер теплового господарства, а згодом працювала фахівцем зі збуту теплової енергії в Центрі обслуговування абонентів. Колеги відзначають її як відповідальну, уважну та доброзичливу людину, яка сумлінно виконувала свою роботу та з повагою ставилася до людей.

Жінка здобула освіту в Національній металургійній академії України. Найближчою людиною для неї була мама, яка втратила доньку внаслідок обстрілу.

У КП Теплоенерго висловили щирі співчуття рідним, близьким та колегам загиблої. У підприємстві зазначили, що війна продовжує забирати життя мирних людей, які жили, працювали та будували своє місто.

За уточненими даними, постраждали 37 людей. У медичних закладах залишаються 22 поранених. У них діагностовано осколкові поранення, переломи, рвані та різані рани, а також мінно-вибухові та акубаротравми.

У місті тривають аварійно-рятувальні роботи та розбір завалів. Медики і рятувальники працюють на місцях влучань, допомагаючи постраждалим і шукаючи зниклих.

Про це повідомив міський голова, зазначивши, що ворог свідомо застосував касетні снаряди для максимального ураження цивільного населення та служб екстреного реагування.

За його словами, в місті зафіксовані масштабні руйнування: пошкоджено близько 50 житлових будинків, ще 7 зруйновано вщент. Вибито понад 2,1 тисячі вікон, понівечено близько 30 автомобілів.

На місцях ударів працюють аварійні та комунальні служби, залучено важку техніку для ліквідації наслідків обстрілу. Частина постраждалих перебуває в лікарнях, медики надають необхідну допомогу людям із пораненнями різного ступеня тяжкості.

Також повідомляється, що на зв’язок не виходять ще шестеро мешканців. Рятувальні роботи тривають.

Керівник фонду Юрій Шуліка пояснив появу організації в масштабному державному проєкті лаконічно: "Подзвонили якісь люди з міністерства і запропонували". Водночас журналісти NGL.media встановили зв’язки фонду з колишніми посадовцями Дніпропетровської ОДА та оточенням неформального куратора "Великого будівництва" Юрія Голика.

Зазначається, що ветеранські простори почали з’являтися в Україні ще після 2014 року. Тоді громади створювали їх власним коштом у вже наявних приміщеннях.

У серпні 2024 року держава вирішила централізувати цей напрямок. Президент підписав указ про підтримку ветеранів, у якому окремо передбачалося врегулювання питання ветеранських просторів. Уже у 2025 році Міністерство у справах ветеранів запустило програму будівництва нових центрів за єдиним типовим проєктом.

Йдеться про одноповерхові комплекси площею близько 1500 квадратних метрів. Вони мають складатися зі спортивного блоку та окремої частини з кабінетами для консультацій, психологічної допомоги, конференц-залами і кафе.

Держава покриває до 60% вартості будівництва, решту повинні фінансувати місцеві громади. При цьому кошти можна спрямовувати лише на нове будівництво за затвердженим типовим проєктом. На ремонт чи облаштування вже наявних ветеранських просторів фінансування не передбачене.

Ще до офіційного старту програми перший заступник міністра у справах ветеранів Віктор Байдачний відвідував регіони та проводив переговори з громадами. У липні 2025 року уряд виділив 446 млн грн на перші сім об’єктів у Кривому Розі, Луцьку, Житомирі, Бучі, Ужгороді, Кременчуці та Івано-Франківську.

Усі вони мали бути введені в експлуатацію до 1 грудня 2025 року. Однак жоден об’єкт не був завершений у визначені терміни і досі не відкрився.

Попри це вже у лютому 2026 року уряд затвердив наступний етап програми — ще 1,1 млрд грн для 15 громад.

Документи учасників програми свідчать, що підготовка стартувала задовго до офіційного оголошення.

Наприклад, земельну ділянку під ветеранський простір у Луцьку виділили 28 травня 2025 року — за три тижні до ухвалення урядової постанови про запуск програми.

Адаптовані проєкти проходили експертизу у двох компаніях — ТОВ "УК Експертиза" та ТОВ "Нова-Експерт". На перевірку кожного об’єкта витрачали менш ніж місяць.

Поспіх спостерігався і під час тендерів. У всіх семи громадах на торги виходив лише один учасник, який у підсумку й отримував контракт.

У Кривому Розі від підрядників вимагали підтвердити річний дохід на рівні понад 130 млн грн та пройти особистий огляд об’єкта із підписом замовника. В Ужгороді до цих вимог додали ще й необов’язкові сертифікати якості.

При цьому переможцями ставали компанії з мінімальним досвідом або взагалі нещодавно створені структури.

Так, підрядник у Кременчуці мав виконаних робіт лише на 2 млн грн, але отримав контракт на 132 млн грн. З тендерної документації випливає, що всі 42 працівники компанії були прийняті на роботу лише за кілька місяців до тендеру із зарплатами 8–9 тисяч гривень, тоді як середня зарплата будівельника в Україні становила близько 40 тисяч гривень.

Консорціум, який отримав підряд на будівництво ветеранського простору в Бучі, зареєстрували лише за кілька місяців до тендеру, а його штат налічував шістьох працівників.

Завищені кошториси та нереальні строки

Після початку будівництва журналісти та аналітики виявили ймовірні переплати у кошторисах.

У Кременчуці можливе завищення вартості матеріалів оцінювали приблизно у 2 млн грн, у Кривому Розі — у 2,6 млн грн, а в Ужгороді — більш ніж у 7 млн грн.

Окремі позиції були прописані настільки нечітко, що порівняти їх із ринковими цінами фактично неможливо.

Не менш проблемними виявилися й терміни будівництва. У Луцьку спочатку планували завершити весь об’єкт за чотири місяці. Однак договір із підрядником підписали лише 15 жовтня, а завершення робіт було заплановане на 20 листопада.

Ще більш показовою стала ситуація у Кременчуці, де контракт уклали 10 листопада із дедлайном уже 20 листопада — фактично десять днів на спорудження будівлі площею майже 1500 квадратних метрів.

Керівник управління капітального будівництва Луцької міськради Василь Ліщук публічно визнав, що нереалістичні строки були пов’язані з тиском із Києва.

За його словами, навіть оздоблення приміщень затримується через необхідність погоджувати кольори та інші елементи з міністерством.

Наразі у Луцьку очікують відкриття ветеранського простору не раніше червня, однак досі невідомо, хто саме буде його утримувати після завершення будівництва.

Чому проєкт замовив фонд, який не має стосунку до будівництва

Типовий проєкт ветеранського простору, який став обов’язковим для всієї державної програми, з’явився в реєстрі будівельної діяльності ще 24 квітня 2025 року — за 55 днів до урядового рішення про запуск програми.

Його замовником виступив благодійний фонд "Пісні, народжені в АТО", а розробником став архітектор із Закарпаття Юрій Ерделі.

Згодом усі майнові права на проєкт передали Міністерству у справах ветеранів.

Сам фонд до цього був відомий проведенням музичних фестивалів, а після початку повномасштабної війни займався допомогою військовим, переселенцям і лікарням. До проєктування чи будівництва організація офіційно стосунку не мала.

Керівник фонду Юрій Шуліка не зміг пояснити, хто саме звернувся до організації із пропозицією замовити проєкт, хто обирав архітектора та чому саме фонд став посередником між автором проєкту і міністерством.

Архітектор Юрій Ерделі підтвердив, що працював на замовлення фонду і створив проєкт за символічну плату в одну гривню. За його словами, працювати довелося в максимально стислі терміни.

Сліди ведуть до команди Резніченка і Голика

Засновником фонду є Володимир Юрченко — колишній заступник голови Дніпропетровської ОДА Валентина Резніченка.

Дружина нинішнього керівника фонду Наталія Шуліка також працювала в структурах Дніпропетровської ОДА та координувала фестиваль "Пісні, народжені в АТО".

Особливу увагу журналісти звернули на зв’язки фонду з першим заступником міністра у справах ветеранів Віктором Байдачним. До призначення у міністерство він працював в управлінні ветеранської політики Дніпропетровської ОДА під керівництвом Наталії Шуліки. Крім того, Байдачний та Шуліка є співзасновниками громадської організації "Дніпропетровська обласна спілка воїнів АТО".

На спільних фотографіях так званої "команди Резніченка" поруч із ними фігурує і Юрій Голик — колишній радник голови Дніпропетровської ОДА, якого часто називають неформальним куратором програми "Велике будівництво".

Сам Голик раніше публічно називав фестиваль "Пісні, народжені в АТО" "нашим". Після початку повномасштабної війни він також виїжджав за кордон як водій-волонтер саме від цього фонду.

Ім’я Голика неодноразово згадувалося у розслідуваннях щодо освоєння бюджетних коштів під час реалізації "Великого будівництва". Він також є фігурантом справи НАБУ щодо можливих зловживань під час дорожніх підрядів у Дніпропетровській області.

Журналісти звертають увагу, що його ім’я фігурує ще в одному масштабному будівельному проєкті Міністерства ветеранів — Національному військовому меморіальному кладовищі, де переможцем тендеру став концерн, який, за даними Bihus.Info, пов’язаний із Голиком.

Будь-яку причетність до програми будівництва ветеранських просторів Юрій Голик заперечив.

Мав би — такі простори на п’ятий рік повномасштабної війни були б уже давно збудовані по всій країні та були б зразком для наслідування, а не перебували б на стадії проєктування й обговорення. Причому збудовані були б за небюджетні кошти, — заявив він журналістам.

Появу свого імені поруч із вже другим великим будівельним проєктом Міністерства у справах ветеранів назвав "чиїмись фантазіями та домислами".

У момент ворожої атаки він прямував на виклик, щоб допомогти ліквідувати наслідки обстрілу. Під час роботи рятувальників на місці надзвичайної події російські війська завдали повторного удару.

Як повідомили у ДСНС, внаслідок атаки Антон Ярмоленко загинув. Колеги згадують його як професіонала своєї справи, який до останнього виконував службовий обов’язок.

Унаслідок російського обстрілу в Дніпрі частково зруйновані двоповерховий та чотириповерховий житлові будинки, пошкоджено підприємство, знищено гаражі та автомобілі. Вибухова хвиля також пошкодила будівлю пожежно-рятувальної частини — там вибито вікна.

Попри небезпеку, рятувальники продовжували працювати на місці удару та ліквідували пожежі, що виникли після атаки.

У ГУНП Дніпропетровської області розповіли про наслідки атаки та показали фото з епіцентру ударів.

За даними правоохоронців, ворог спрямував на місто ракети. Внаслідок ворожої атаки виникли пожежі. Значних руйнувань зазнали двоповерховий та чотириповерховий житлові будинки. Пошкоджені підприємство та пожежна частина. Також вигоріли гаражі та автівки.

Зараз на місці обстрілу працює поліцейський пункт прийому звернень громадян, куди мешканці звертаються із заявами про пошкодження майна. Поліція продовжує фіксацію наслідків ворожих атак та надає допомогу постраждалим громадянам.

Триває пошуково-рятувальна операція, вогнеборці продовжують ліквідовувати локальні займання. Декілька людей досі не виходять на зв'язок.

На місці й комунальні служби. Вони приступили до ліквідації наслідків та прибирання території там, де це дозволяє ситуація.

Про це повідомив голова ДніпроОВА Олександр Ганжа.

«Атака росіян на Дніпро обірвала життя маленького хлопчика. Тіло дитини 2023 року народження рятувальники дістали з-під завалів понівеченої атакою  чотириповерхівки. Сьогодні вночі росіяни вбили у Дніпрі 8 людей. Щирі співчуття рідним», - написав Олександ Ганжа.

Так, ворожа атака по Дніпру забрала життя 8 людей. Ще 35 – постраждали. Серед поранених троє дітей.

Про це повідомив голова ДніпроОВА Олександр Ганжа. Він також уточнив дані про постраждалих.

Поранені 35 людей. Серед них троє дітей. 20 поранених госпіталізовані. Четверо – у важкому стані.

На місцях ударів працюють всі служби. Продовжується обстеження території. Пошкоджені півсотні будинків. Побиті більш ніж 2 тисячі вікон.

Нагадаємо, раніше ми писали, що внаслідок російської атаки на Дніпро в ніч на 2 червня загинув рятувальник ДСНС.