На острові відпочивали на початку минулого століття, але пік своєї популярності він досяг у середині 1950-х років. Доїхати до клаптика суші можна було на веселому човні або на річковому трамвайчику. На самому острові розваг було небагато: дерева, пару гойдалок для дітей та рундуків, де продавали воду та сік. Багато хто їздив на острів із ночівлею, ставив намети на березі.
Але вже в середині 1970-х відвідуваність острова почала знижуватися. Серед причин: зменшення кількості «перевізників» Дніпром. Пішохідного мосту тут ніколи не було, тому людям стало зручніше відпочивати на Монастирському острові. Не у кожного був човен, та й брати плавзасіб в оренду люди не поспішали.
Зараз острів «покритий» деревами та кущами. І хоча дістатися до нього можна тільки по воді, там все одно регулярно з’являються купи сміття. Активісти влаштовують суботники та періодично вивозять з острова мішки з упаковкою від їжі, флягами, пляшками та іншим.
Масово тут ніхто не відпочиває, але влітку можна побачити два-три намети та «припарковані» каяки біля берега, люди приїжджають сюди з ночівлею.
Взимку до острова можна дійти рікою, по намерзлому льоду.
старі фото: группа “Ностальгія по Дніпру”, Гуляєва Г.І.
Читайте також:
Автор:
Якщо є можливість, краще зробіть трішки запасів води!
Дніпропетровщина у ТОПі областей, куди переїзджають бізнеси.
На Дніпропетровщині пішоходи нібито кинулися під колеса авто та викрали…
У Дніпрі у квітні вимикатимуть газ.