Журналісти dnepr.info зібрали кілька найпопулярніших міфів про те, що буде з Україною, якщо ми вступимо до ЄС та вирішили спростувати їх.
Зі вступом нашої країни до ЄС для України буде відкрито більше ринків для збуту продукції. Збільшиться експорт, виробництво нарощуватиметься і, отже, будуть потрібні співробітники на різні підприємства, збільшиться кількість робочих місць. Якість самих товарів, вироблених у країні для внутрішнього споживання, також покращиться і відповідатиме нормам Європейського Союзу. У країну ввозитиметься більше імпортних продуктів, зросте конкуренція, що призведе до зниження цін на товари.
Система медичної допомоги у кожній країні регулюється нормами та законами держави. Черга до лікаря та швидкість надання допомоги не залежить від того чи є країна членом ЄС чи ні.
Країни ЄС прагнуть перевести свої послуги онлайн. Найбільш просунутою в цьому плані вважається Естонія, де переведені в Інтернет майже всі послуги в країні. Україна прагне стати «другою Естонією» щодо онланй-послуг. В інших країнах Євросоюзу немає такої зручної програми e-goverment, як у нас.
Коли Україна вступить до ЄС, наші університети та інститути повинні будуть відповідати європейським стандартам і конкурувати на ринку. Буде більше програм обміну студентами, а освіта стане якіснішою.
Багато українців і так їздять на заробітки до ЄС. Коли Україна стане членом Євросоюзу, то наші громадяни матимуть можливість влаштуватися на роботу не лише на склад чи збирання врожаю, а бути працевлаштованими за своєю спеціальністю та заробляти нарівні з європейськими фахівцями за умови знання мов. При цьому підтвердження диплома не буде потрібно, оскільки освіта буде стандартизована і дипломи українських вишів визнаватимуться країнами ЄС.
Багато жителів України вже оцінили рівень нашого та європейського сервісу і сходяться на думці, що в нашій країні він у рази кращий. Багато українців, які втекли від війни, закордон почали відкривати там свій бізнес і дивувати європейців якістю обслуговування та сервісу. Навряд чи українські роботодавці дозволять своїм співробітникамі працювати гірше, а ось європейські бізнесмени можуть замислитися над тим, як запозичити український досвід та залучити більше клієнтів.
Для української сільської продукції відкриється більший ринок збуту, що дозволить розширювати бізнес. А членство в ЄС залучить більше інвестицій у аграрний сектор, що дозволить модернізувати методи ведення сільського господарства та покращить якість продукції.
ЄС бореться із трудовою дискримінацією за ознакою статі, віку, національності та іншого. В Україні в останні кілька років теж розпочалася боротьба за рівність на робочому місці, але поки що роботодавці все ще дозволяють собі шукати співробітників певних вікових рамок, статі, тощо. У ЄС тривалість робочого тижня становить не більше 48 годин, включаючи понаднормовий час, а працівник протягом 7-денного робочого тижня має право на безперервну 24-годинну перерву. У середньому по всьому ЄС робочий тиждень складає 40,5 години.
Тривалість відпустки в ЄС становить щонайменше 28 днів. Робота у вихідні дні та нічні зміни оплачується за вищим “тарифом” ніж у будній день. Кожна країна може самостійно регулювати своє трудове законодавство, але скорочення зазначених прав суперечить правилам ЄС, а тому є незаконним та неможливим. Тож боятись, що працювати змусять по 60 годин на тиждень – не варто. Також у ЄС дуже розвинений рух профспілок. Вони можуть впливати на баланс трудових відносин між працівником та роботодавцем.
Читайте також:
Автор:
Дитину дивом вдалося повернути до життя, а ось всі його…
Президент відвідав місце ракетного удару в Дніпрі.
Острівці безпеки з'являться на Соколі.
У Дніпрі з-під завалів витягнули тіло жінки, ще одну людину…